Воля

Великих цілей можна досягнути тільки за умови повного підпорядкування всіх фізичних та інтелектуальних сил на їх досягнення. Повна самовідданість справі можлива, коли мета вироблена власним світоглядом, бажана людині і не суперечить її моральним переконанням. За цілеспрямованости інтелектуальних сил і моральности мети залишається одна проблема — проблема волі. Річ в тому, що маємо багато патріотів, які чудово розуміють проблеми нашої державности і необхідність боротьби із загрозами їй, але їм бракує волі мобілізувати свої здібности до необхідної праці.

Воля — це енергетична спрямованість психіки людини. Не існує воля, спрямована в нікуди. Воля завжди спрямована на досягнення якоїсь мети, на задоволення якогось бажання. Що більша мета, то сильнішої волі вона потребує. Людей за вольовими показниками можна поділити на багато щаблів. Коли людина не має жодних амбіцій, ні на що не претендує і пливе за течією, то й виявляє вона мінімальну силу волі. І навпаки, на вершечку польової драбини люди спроможні витримувати неймовірні тортури, аж до того, що вмирають, не зламавшись, не поступившись переконаннями. Потрібна велика воля, щоб зосередити думку в короткий згусток і поштовхом, ніби пострілом, спрямувати її адресатові.
Сила волі визначається, по-перше, розумовим усвідомленням важливости, справедливости і моральности мети та почуттям особистої відповідальности за спільну справу, по-друге, природною силою психічної конструкції людини, характером. Перше піддається вихованню, гартуванню, удосконаленню, друге майже непідвладне змінам. Тому люди зі слабким характером не бувають віддані ідеї до рівня шляхетного фанатизму, а саме такий фанатизм потрібен для постійного випромінювання в сферу думки закликів до братів менших полюбити Україну і віддати їй своє серце і душу.
Робота над поглибленням національної свідомосте збагачує українця знаннями рідного народу і прищеплює любов до рідного краю. Знання і любов формують психологічну установку на служіння об’єкту своєї любови, тобто надають душевним силам вольову спрямованість. Воля не може бути психічно не спрямованою. Вона завжди цілеспрямована. І що більша і яскравіша мета, то легше досягнути найбільшого зосередження всієї психічної енергії в одному напруженому промені. Таким чином національний дух розвивається в поглибленні національної свідомости до інтуїтивного відчуття правильности (і правоти) свого національного шляху, виробляє психологічну установку і спрямовує сконцентровану волю на втілення в життя великої національної ідеї.
Я не звертаюся до тих, хто має кволу нервову систему і народжений плазувати. Від безхарактерности вони неспроможні сильно (потужно!) ні любити, ні ненавидіти. Я звертаюся до тих, хто від природи має сильну нервову конструкцію і має характер. Оцих я хочу навчити сильно (потужно!) і любити, і ненавидіти. І власне кажучи, цей заклик спрямований на те, щоб збудити в українських душах сильну любов до рідної землі та нашого українського роду і таку ж сильну ненависть до ворогів України. Отже, пізнання національного духу масє охоплювати і сферу конкретних понять, і ноосферу, про існування та властивости якої більше здогадуємося, аніж знаємо, і інтуїцію, і волю...

 

© Левко ЛУК'ЯНЕНКО // "Національна ідея і національна воля" С. 64-66, Київ, 2006 р.