Українська апостольська церква

Близиться Церква, про яку в глибині душі думає українець, своєрідна Церква! У цій Церкві не буде чужинців-урядовців. Вони не будуть зайдами із чужих церковних осередків, із чужою нам душою. Не прийдуть тому, що осередок Української Церкви буде в Україні.

У цій Церкві не буде суперечок між представниками українців православних і греко-католиків. Усі кращі сили з цих віросповідань увіллються у прадавню Українську Церкву. Про цю Церкву думав великий князь Ярослав Мудрий, усамітнюючи у 1051-му р. Київську Митрополію. Цю Церкву заново закладав у Києві митрополит Василь Липківський, а пізніше у 1922-1930 рр. Микола Борецький разом із десятьма мільйонами віруючих. Про неї думають у совітщині мільйони українців, так, як думав той сірий відвідувач безбожницького музею у Почаївській Лаврі, що написав твердою рукою у книзі відвідувачів: «А я все ж схиляю голову перед Великим Невідомим!».

Церква ця мусить постати тепер, у час очищення нації, у час напруження її енергії і тяги до панування на рідній землі. Вона понесе світло релігії не тільки своєму народові, але й іншим народам, як було це за часів Володимира й Ярослава. Ставши на горах Дніпрових, почув Він силу і призначення народу, де тоді перебував (святий апостол Андрій) і сказав: «На сих горах возсіяє благодать Божа!».

Українська Апостольська святого Андрія Первозванного Церква закладена ще на початку зародження християнства, носієм якої був у наших землях апостол Андрій. Так як і римську Церкву благословив святий Петро, так і апостол Андрій поблагословив українську. Тому вона не менш первозванна, аніж інші апостольські Церкви світу!

 

© Юрій ЛИПА