Пропаганда визвольної революції на тлі війни

Слідкуючи за постійним напруженням між СССР і Заходом, яке в той час загрожувало перспективою третьої світової війни, автор цієї статті ще раз повертається до теми, що її він з'ясував у статті "Третя світова війна і визвольна боротьба". На його думку, процес зростання можливостей вибуху війни треба використовувати для того, щоб нейтралізувати вплив підсоветської дійсності на населення поневолених країн, заохочувати народи до спротиву й розбивати міф нібито всесильности большевицького режиму.

Детальніше...

Демократичні фарисеї і націоналізм

Слово "фарисеї", колись прив'язане до певної психічної породи людей одної нації, стало словом інтернаціональним, бо ця порода людей знайдеться в кожнім майже народі, — на означення крутіїв, дурисвітів, словоблудів і гіпокритів та донощиків; особливо в якійсь привабливій масці на те, щоб в інтересах своєї групи підкупити, обдурити, або залякати якусь громаду чи нарід для своїх цілей політичних.

Детальніше...

Боротьба для боротьби, чи змагання за вартості?

Цілеспрямований момент у боротьбі, вирішальні критерії вартости: апотеоза боротьби за національні ідеали. Ця проблема — хоча й багатьом, можливо, відома й зрозуміла — вимагає, проте, роз'яснення з причини свого рода гіпнози неправильної інтерпретації відірваних фрагментів націоналістичної ідеології.

Детальніше...

Естетичний зміст українського націоналізму

Наша доба є часом великих перемін не лише національно-політичних, культурно-цивілізаційних, суспільних і господарських, але також є глибоким духовно-етичним переломом, як у часах повстання християнізму й боротьби нових моральних вартостей з поганським зматеріалізованим світом старинного Риму. Цей глибокий духовно-етичний і світоглядовий перелом позначується найвиразніше в Україні в боротьбі зо совєтсько-імперіалістичним світом. Зміна вартостей – це зміна духа часу, це зміна наставлення людського духа, людської волі, що шукає свого оформлення в нових вартостях і в новій творчості.

Детальніше...

Україна не буде спільницею Москви

Галасливі відзначування, з наказу Москви, 300-річчя Переяславської угоди, підкреслювання нібито самостійної ролі Києва в так званому СССР вказували, що большевики знову пристосували засоби обману й крутійств, щоб заспокоїти непокірну Україну, якої вогонь спротиву перенісся був у ті роки до далеких сибірських концентраційних таборів і викликав у них повстання. У своїй статті “Україна не буде спільницею Москви”, Степан Бандера виявив підступні намагання большеви-ків через сповидну кондомінію зробити Україну спільницею московських злочинів.

Детальніше...

Душевна постава сучасної України

З якими думками і почуваннями дивиться сучасна Україна у той день своєї прийдешности? Чи вона безвольно, збоку чекає його, чи повна сили, віри і тривоги зусильно намагається пристигати його настання? Як переживає страхіття червоного Вавилону? І чи прокинулися вже в її душі заниділі первні мужеської сили до нового життя? Які запити поставила сама до себе і чи глибоко устромила ніж критики у власне тіло? Яка надзвичайна правда прояснила темряву її історії та якими рішеннями відповіла вона на появу нового самопізнання? Не сталося нині нічого основного, що помітно зрівноважило б тягар сучасного українського лихоліття. Самі рефлекси, проблиски без джерела постійного внутрішнього вогню, відрухи короткого запалу без тривалого руху наперед – ось способи, що ними народня свідомість реаґує на болісний зовнішний натиск, постійно смертельний. Умови середовища затверді для організму без окріплого хребта, тому кожний натиск деформує податне, м'яко тіло, залишаючи на ньому щораз нові сліди каліцтва.

Детальніше...