Пропаганда визвольної революції на тлі війни

Слідкуючи за постійним напруженням між СССР і Заходом, яке в той час загрожувало перспективою третьої світової війни, автор цієї статті ще раз повертається до теми, що її він з'ясував у статті "Третя світова війна і визвольна боротьба". На його думку, процес зростання можливостей вибуху війни треба використовувати для того, щоб нейтралізувати вплив підсоветської дійсності на населення поневолених країн, заохочувати народи до спротиву й розбивати міф нібито всесильности большевицького режиму.

Детальніше...

Демократичні фарисеї і націоналізм

Слово "фарисеї", колись прив'язане до певної психічної породи людей одної нації, стало словом інтернаціональним, бо ця порода людей знайдеться в кожнім майже народі, — на означення крутіїв, дурисвітів, словоблудів і гіпокритів та донощиків; особливо в якійсь привабливій масці на те, щоб в інтересах своєї групи підкупити, обдурити, або залякати якусь громаду чи нарід для своїх цілей політичних.

Детальніше...

Боротьба для боротьби, чи змагання за вартості?

Цілеспрямований момент у боротьбі, вирішальні критерії вартости: апотеоза боротьби за національні ідеали. Ця проблема — хоча й багатьом, можливо, відома й зрозуміла — вимагає, проте, роз'яснення з причини свого рода гіпнози неправильної інтерпретації відірваних фрагментів націоналістичної ідеології.

Детальніше...

Естетичний зміст українського націоналізму

Наша доба є часом великих перемін не лише національно-політичних, культурно-цивілізаційних, суспільних і господарських, але також є глибоким духовно-етичним переломом, як у часах повстання християнізму й боротьби нових моральних вартостей з поганським зматеріалізованим світом старинного Риму. Цей глибокий духовно-етичний і світоглядовий перелом позначується найвиразніше в Україні в боротьбі зо совєтсько-імперіалістичним світом. Зміна вартостей – це зміна духа часу, це зміна наставлення людського духа, людської волі, що шукає свого оформлення в нових вартостях і в новій творчості.

Детальніше...

Україна не буде спільницею Москви

Галасливі відзначування, з наказу Москви, 300-річчя Переяславської угоди, підкреслювання нібито самостійної ролі Києва в так званому СССР вказували, що большевики знову пристосували засоби обману й крутійств, щоб заспокоїти непокірну Україну, якої вогонь спротиву перенісся був у ті роки до далеких сибірських концентраційних таборів і викликав у них повстання. У своїй статті “Україна не буде спільницею Москви”, Степан Бандера виявив підступні намагання большеви-ків через сповидну кондомінію зробити Україну спільницею московських злочинів.

Детальніше...