Ідеалізація ліберальних і демократичних революційних течій московського суспільства з боку української інтелігенції пхала її протягом останнього п'ятдесятиріччя в ці течії, де вона тонула цілковито для української нації. Майже до останнього десятиріччя, — до року 1896-1897. Той факт, що до останнього часу революційна українська інтелігенція майже цілковито йшла до табору революціонерів-москалів, полишаючи справу організування свого власного народу за його економічні і політичнонаціональні інтереси, — відомий кожному!

Майже сто літ рік у рік урочисто шанують земляки пам'ять Шевченка. Та суть його Заповіту, ще запечатана сьома печатями, для великої більшості тих, хто його шанує. Суть: ніщо ні на цій землі, ні в Україні нічого великого не зробить людина, доки не переродиться духом.

Під сучасну пору нереально враховувати зброй­ний конфлікт між надпотугами, якщо не трапиться щось надзвичайного, як casus belli (тобто причина війни — наприклад, — нова Куба, окупація чи опанування країн продуцентів нафти москалями тощо). Існує найменше реальних даних на збройний зудар США — Китай. Зате більше площин для зудару — між США і СССР. Війна СССР проти Китаю тепер та­кож нереальна. Недавно у комплекс надпотуг вклю­чився петродоляр, тобто держави, які видобувають нафту. Вони пляново загрожують промисловості північних країн вільного світу, закуповуючи акції різних заводів і фабрик. Країни петродоляра опини­лися під впливами Москви, бо в конфлікті арабів з Ізраїлем Москва підтримує арабів, а за Ізраїлем стоїть США.