Коли-коли повчав нас Микола Гоголь, як небезпечно кумпанувати з дияволом, — та надаремне. Бачили в його науці лише веселий жарт. Вчив він: не грати з чортом в дурня, бо вас обдурить; не приставати з тими, що продали душу дияволові, бо вийде халепа; не шукати з ним користи, щоб не вийшло так, як з тим дідом, який пішов скарбу шукати за чортовими вогнями блудними. Викопав дід казанок з ясними червінцями, а як приніс додому, як витрусив, що там було... золото? Де там золото! Сміття, свинство, сором сказати що...

Свою визвольну акцію український націоналізм базує на національній революції. Її вміст, методи й завдання вія виводить із сучасного стану розшматованої поміж кількома окупантами Української Нації. Для українського націоналізму є аксіомою, що доки не буде змінене сучасне положення нашої нації, доти вона все буде загрожена в своєму розвитку та існуванні. Ніякі угодовські автономістичні й федералістичні компроміси, ніякі легкодухі "орієнтаційні" лавірування перед тим чи іншим окупантом — не врятують Україну перед імперіалістичною навалою її історичних ворогів; закон її буття лежить тепер тільки в непримиримій боротьбі за свою державну самостійність і соборність. Це історичне завдання — через послідовні етапи підготовки визвольної боротьби, збройного здобуття й впорядкований самостійної держави — здійснить національна революція!

В одному з своїх поетичних творів Тарас Шевченко каже про двох близнят, що мають народитись на Вкраїні: «Цю ніч будуть в Україні родитись близнята. Один буде, як той Гонта, обороняти своїх братів, а другий буде помагати ворогам свого народу». Близнята, яких бачив в своїй творчій уяві наш Великий Пророк, вже родилися... Народився на Україні дух національного відродження, шириться серед українського народу національна свідомість, а з нею росте національна самоповага.

Гарне, здорове суспільство, що в ньому кожна людина, кожний громадянин почуває себе більш-менш задоволеним. Кажемо "більш-менш", бо, насправді, цілком задоволеною людина майже ніколи не буває і в тому її щастя, бо тільки тому можливий поступ і розвиток суспільства, що людина все шукає чогось кращого. Бо ж у ньому кожний громадянин робить щось, всьому суспільству потрібне, чи корисне, з давніх давен порівнюють із здоровим живим організмом, в якому всі частини нормально, гармонійно розвиваються і виконують кожна свою, їй призначену, корисну для всього організму функцію...