Процвітання, величі нації можна досягти, поєднавши її духову міць і досконалий господарський механізм у власній державі. Українство століттями жило як бездержавна, гноблена та визискувана нація, і такий упосліджений, нестерпний для етнічної спільноти стан відбився на її менталітеті, породив у націольній психології явища "провінційности", меншевартости, а в національній свідомості — малоросійське відречення від себе, власної державности, самопоборювання...

Духовно-світоглядова і національно-політична революція націоналізму проявляється не тільки в рішучому запереченні існуючої духової, культурної, суспільної, політичної й економічної дійсності, у встановленні нових вартостей, нових понять, ідей та підстав цілого життя духово-культурного, морального, громадянського, суспільно-політичного, економічного, але також у повороті до глибин духа, до волевої субстанції життя.

На сьогодні варто порушити кілька суттєвих, на наш погляд, проблем, від усвідомлення, трактування і вирішення яких залежить перебіг та успіх сучасних національно-визвольних змагань українського народу. Їхня вибірковість зумовлена лише тим, що саме ці проблеми займають дуже мало місця в сучасних політичних дискусіях і майже зовсім відсутні в політичній лектурі широкого загалу. Тут не може бути довершеної повноти й вичерпності: життя актуалізує все нові проблеми, кожна з них має постійно бути в центрі уваги наших політичних об'єднань й осмислюватися в дусі їхньої ідеології відповідно до розвитку політичних процесів.

Українська національна промисловість на всіх землях Соборної України внаслідок окупації — малорозвинена, має завданням, переважно, постачання окупантів-метрополій сировиною і півфабрикатами. А керування нею знаходиться в руках представників метрополій, або жидів — елементу антинаціонального і антидержавного!