Відродження Держави Української

Десятиліття відродження Держави Української!.. Чому-ж її нема? Чому і ця спроба сотворити державу та стати нацією скінчилась руїною, як і всі попередні, в протязі тисячі літ? Необуздане хамство і цей раз розвалило Українську Державу. Іншої правдивої відповіді на оці болючі питання нема!

Детальніше...

Значення широких мас та їх охоплення

Ця, перша у своїй черговості, стаття Степана Бандери була друкована за підписом "Сірий" у циклостилевому виданні "Визвольна Політика" в січні 1946 р., де автор вказує на значення та важливість участи широких кіл громадянства у внутрішньо-політичній дії, скерованій на допомогу для революційно-визвольної боротьби, і дає ряд практичних вказівок для проведення цієї акції...

Детальніше...

Кремлівський хижак вчора і нині

Завжди, коли Росія-Московія стоїть перед новим політичним потрясінням, перед зміною варти, зміною своєї провідної верстви, по світу йде шалена реклама ''нової Росії". Коли в XIX ст. хитався царат, в яких рожевих барвах малювалася "нова", ліберальна чи революційна Росія! На неї радилося покладати всі надії навіть під'яремним, неросійським народам імперії; вона — мала збавити і нас від "абсолютизму" і "реакції", вивести на свободу, і — скільки ж то земляків вірило в цю "місію свобідної Росії"!

Детальніше...

Суспільний зміст націоналізму

Суспільне життя в нас уявляли механічно розложеним на цілий ряд окремих "секторів": органічний, революційний, економічний, соціяльний, культурний, політичний, ідеольоґічний, тощо. Подібне секціонування національного життя та спроби звести його до спільної синтези, кінчилися його дуалістичним розподілом між двома площинами: революційною (ідеальною), проти "органічної" (економічно-суспільної, чи матеріяльної).

Детальніше...

Живемо в епосі націоналізмів

В основі світоглядної концепції націоналізму лежить переконання, що кожна нація є органічною своєрідністю. Як така, вона не може переймати чужого світогляду, бо це лише викривило б її природу і завело б її на манівці... Світогляд тільки тоді зрушує, піднімає до дії, запліднює, коли він витворився з внутрішніх потреб нації!

Детальніше...

Два види націоналізму

Мотивом політичного діяння можуть бути безпосередні життєві потреби, потреби господарські або самооборонні, або емотивні спонуки. їх переживається, їх відчувається прямо. Самим "звірячим інстинктом" чується самозбережний гін забезпечити себе і свою спільноту. Тому ті історичні часи, коли оборона забезпечування інтересів нації спричинювалася безпосереднім діянням прямих, стихійних, так би мовити діянь інстинктових спонук, називаємо добою інстинктового або стихійного націоналізму...

Детальніше...