Урбанізація - Деурбанізація

Протягом останніх 100 років Україна переживала процес урбанізації, коли будучи країною з переважним сільським населенням (що давало великий приріст: 7 дітей у сім'ї - норма), перейшла у фазу з переважним міським населенням (майже 70%), що дедалі більше відривається від коріння, і водночас через низку факторів - в країну з від'ємним природним приростом населення. Це дуже погана ознака нації, що вимирає (згадайте 10-й пункт "Маніфесту соціального оптимізму та хунтократії")!

Відбувається наступне: мегаполіси зростають, населення відтікає у великі міста і по-суті стерилізується, не маючи змоги творити великі сім'ї. В погоні за начебто "можливостями", люди втрачають коріння, стаючи безликою масою манкуртів. Це атомізоване стадо сліпо женеться за індивідуалістичними та матеріальними цінностями, забуваючи про головне. (Проте у великих містах зростає і концентрація свідомо мислячих нонконформістів та пасіонаріїв. Часто завдяки ворожості середовища й гартується дух вуличних політичних солдатів. Але це інша історія...). Столиця зростає, майже не даючи природного приросту, переважно за рахунок міграцій. Провінція обезлюднюється, це особливо добре видно по вимираючих селах. Велике місто-в'язниця розтоплює природні спільноти людей, проте здатне творити нові, відповідної форми. Замість сільських общин - гоп-райони. Змістову спорідненість помітити важко, та все ж вона присутня.
Вагомий недолік міста - несамодостатність. На противагу досить самодостатньому селу. Самодостатність, незалежність - є складовою ментальності української Нації. Але для міста такий стан речей є природним через спеціалізацію, і те яку роль воно відіграє в господарському організмі Держави. Локальна енергетична незалежність - один із кроків поліпшити ситуацію і зробити кожен населений пункт незалежнішим від системи. Це шлях до енергетичної незалежності всієї країни. Утопічні хмарочоси в небі - монументи нашої величі - піраміди сьогодення. За їхнім призначенням можна побачити, що вважається божественним і чому поклоняються. Колись - сакральний світ, тепер - гроші. Тенденцію потрібно змінювати у сторону метафізичного та інтелектуального призначення хмарочосів. Світлове забруднення міст ховає споконвічне зоряне небо, що дає нам дороговкази, куди має бути спрямований вектор нашої експансії, як майбутньої космічної наддержави.
Повернути зорі - благородна мета. Це означає підняти погляди очей з-під ніг, знову до неба! Люди знову зможуть задуматись про сакральне, помилуватись прекрасним, і відкласти на другий план скороминущі проблеми теперішнього. Заради цього варто вжити рішучих кроків: "ДЕУРБАНІЗАЦІЯ - ПОВЕРНЕННЯ ДО ЗЕМЛІ З НОВИМИ ФУТУРИСТИЧНИМИ ФОРМАМИ!". Природно, якщо ми хочемо відродити нашу Націю, треба подбати про її коріння: велику сім'ю, та життєвий простір для неї. Бог обдарував Українців напокищо достатнім простором для розростання Нації. Тому не можна зводити все коріння, найенергійнішу, найжиттєздатнішу молодь до концентраційних центрів, якими є великі міста (що зараз і відбувається). Потрібен зворотній процес. Аби віднайти незмінні змісти наповнені футуристичноми формами, маємо повернути іскру життя у містечка та села. Нові вияви старого змісту - це вищезгадана енергетична незалежність - самодостатність. Села та містечка мають вдихнути дух нового творчого початку, перестати бути просто джерелом сировинної експлуатації та транспотним вузлом; а віднайти свою Волю, природну місію в організмі Держави. На першому етапі слід підготувати програму "повернення до витоків", щоб люди мали змогу повернутися на рідну землю своїх предків, і розпочати нове життя, бути самодостатніми, мати велику сім'ю. Замість того, щоб забирати стареньких з села - самим повертатись в батьківську хату і творити новий початок. Скільки Нація страждала від викорчовування? Голодомори, висилки на Сибір, тощо... Урбанізація - один із цих процесів. У одному селі на Харківщині до Голодомору, лише один клас налічував 40 дітей (!) У наші дні такі села вимирають, а нащадки тих хто вижив, живуть у містах як Харків, не маючи можливості, чи духовного потенціалу, відродити свій рід. Наступним етапом має бути встановлення рівноваги між кількістю міського та сільського населення (50%), і наближення до пропорцій необхідних для розростання та процвітання Нації.
Під час усіх етапів потрібно дбати про інфраструктурні, економічні та духовні потреби реінтегрованих спільнот. Плекання у молоді козацького духу та мотивація на правильний стиль життя - є головним завданням. Футуристичні форми, надавши волю, водночас об'єднають традиційні спільноти: міські та сільські громади. Українці житимуть відповідно до природи своєї Душі і свого Духу. Це головне, що треба для щасливої Нації. Виконається також головний міф українства - Справедливість. Адже в сучасних як великих містах, так і в малих селах існує стільки запитів на неї, через відсутність природного ладу і використання людського потенціалу непотрібними (а подекуди навіть шкідливими!) економічно-фінансовими утвореннями. Справедливість, де кожен українець зуміє себе реалізувати, знайти своє місце, і отримати своє - запанує.
Хай живе ІІІ-й Гетьманат! Слава Хунті!

 

© Богдан ВОЛИНСЬКИЙ