Побутова культура та дозвілля міщан Придніпров'я на початку ХХ ст.

Початок нового століття вніс великі сподівання на подальший прогрес людства. Відкриття у фізиці та хімії, географії та медицині, бурхливий розвиток техніки обіцяли початок нової ери. Невіддільна часткою людського життя стають телефон й залізниця. Усі мріють про повітроплавання. Кожен день вже не був схожим на інший. Рух історії прискорився. З залізницею та пароплавами, з телефоном й телеграфом колись безмежна степова Катеринославщина вже не здавалась такою величезною. Відстані скоротились...

Головною рисою громадського життя початку ХХ ст. була присутність станової основи, існування різкої відокремленості та замкнутості станів, тобто кожен мав своє власне життя зі своїми особливостями. У Катеринославі, наприклад, дворянство, що займало вищі посадові місця по губернському правлінню, земському і міському самоврядуванню мало свою резиденцію в Потьомкінському палаці. Тут проводилися щорічні губернські засідання після яких всі родини запрошували на урочистий бал, на якому "вищий світ" ставав повністю вільним від правил етикету, інколи дозволяючи собі шалені пустощі.

«Для приятного припровождения времени в разговорах, дозволеных играх, чтении книг и периодических изданий, и других занятий, приличных образованному обществу»,  у Катеринославі було відкрито ще в 1860 р. клуб, який було згодом названо "Англійський". Членами клубу могли бути дворяни, громадські та військові чиновники. Також відомі художники, купці. Про світське життя того часу писав Андрій Достоєвський, що обіймав тоді посаду губернського архітектора і мешкав у місті: «Вечерами я начал ходить в клуб, где мало – помалу познакомился со всем городом. Естественно, меня выбрали при первом же предложении в члены клуба и я вечерами стал очень часто посещать его... Много я видел тогда клубов, но такого благоустройства – нигде». У 1890 р. клуб спорудив новий будинок по вулиці Проточній, перейменованій на Клубну (нині вул. Стрітенська, 3). Відтоді клуб перетворився з елітного місця відпочинку в розважальний заклад, в якому проводилися маскаради, театральні та музичні вечори, драматичні вистави, іноді тут проводилися літературні та поетичні зібрання.

До дворянства також належало й чиновництво. Чиновники, що були вихідцями з різних станів, служили "вірою і правдою" у нижчих й вищих інстанціях різних відомств. Але так склалося, що ніхто з них не мав власного будинку, тому усі свої родинні свята, нові призначення та ювілеї вони відзначали в Англійському клубі. Відомо, що в 1903 р. ще не було зимового театру, він збудований лише на початку 1904 р. До того його заміняли: глядацький зал аудиторії народного читання, гімнастичний зал Товариства нагляду над дітьми. Літній же знаходився в Потьомкінському, міському та в саду суспільного зібрання.

Водночас купецтво трималося осібно. Найбільш заможні, так звані "тузи" торгового класу, ходили розважатися в Англійський клуб, а якщо й вдалий видався тиждень (добре йшла торгівля), задовольняли себе відвідуванням дорогих ресторанів на Катерининському проспекті, як "Франція", "Брістоль" та "Національ". Чиновництво віддавало перевагу грі в більярд в трактирах, клубах, ресторанах, пивницях. «Мужья наши, как Вам известно, получают столь мизерное жалование, что еле-еле хватает при нынешней дороговизне, на самую скромную жизнь. Между тем, соблазнители разных развлечений их разоряют, и приходится голодать с малыми детьми в холодных квартирах. В ресторане "Континенталь" на улице Торговой открылась игра в биллиард, где наши мужья за одну ночь проигрывали все жалованье»,  писали дружини чиновників губернаторові 19 грудня 1909 р., напередодні Різдва Христового. «Умоляем Вас со слезми на глазах и просим чтобы дети наши смогли встретить праздник не голодными, запретить игру...». Як свідчать документи, більярди було зачинено 30 січня до наступного року.

Кожного вечора повертаючись з роботи, катеринославці поспішали в клуби та грали там у лото до ранку, що й призвело до так званої "епідемії" гри в лото в 1910 р. Також до найпопулярніших місць Катеринослава ми можемо віднести численні кав’ярні, фешенебельні ресторани та парки, в яких катеринославці проводили своє дозвілля. До таких місць належали центральний парк на Єкатерининському проспекті, Потьомкінський сад, Соборна площа, а також приміські селища, улюблені місця для прогулянок та пікніків, Надеждине, Нові та Старі Кодаки. Звичаї катеринославців були різними: саме тут змішувались традиції різних релігійних культур та народностей. В новорічні та різдвяні свята заможні мешканці міста мали нагоду побувати в різних країнах Європи: у Німеччині, у Франції, Польщі. Новорічні ялинки прикрашали не тільки будинки заможних дворян та міщан, а й клуби, навчальні та благодійні заклади. Великі громадські гуляння проводилися в міському саду, де грав військовий оркестр. Жінки слідкували за європейською модою, вони виписували паризькі та віденські видання, що диктували нові тенденції. Багатші, дворяни мали змогу купувати одяг у французьких магазинах, а бідніші купувала його на щорічних розпродажах.

Щодо мешканців Олександрівська, то вони також не відставали від столичного та губернського стилю життя й проведення дозвілля. Дворяни, міщани та купці відвідували славнозвісні ресторани та гральні будинки, де просаджували свій тижневий заробіток. Улюбленими місцями родинного відпочинку були міський Сад на Гоголівській, сквери на Соборній та Пушкінській площах. У місті також знаходились два театри, філармонія та цирк, але туди мали змогу попасти лише вихідці з "вищого світу".

На початку століття Міська дума виділила місце для облаштування читальні – на території Пушкінської площі (зараз площа Свободи). За стараннями міського голови Федіра Мовчановського у 1903 р. було відкрито "Народний дім", метою якого стало підвищення розумового дозвілля міщан. За ініціативи повітового Комітету піклування про народну тверезість площа засаджувалася деревами, виділені кошти на огорожу. Але своє завдання "Народний дім" став виконувати лише після того, як його завідувач став у 1909 р. Іван Акінфієв. Він організовував народні читання і спектаклі, народні гуляння і публічні лекції. Сам він читав лекції з анатомії та ботаніки, Дмитро Сигаревич – з історії, лікар Сергій Томілін – з фізіології та гігієни.

Важливим атрибутом населення стає преса. Кожний рік її кількість збільшувалась. На той час були поширені 3 рубрики газет: останні новини, місцеве життя та міжнародні новини. Обов’язковою складовою усіх газет стала реклама, у якій пропонували сільськогосподарські машини та мило, нові сорти пива й чудові засоби для схуднення. І все це – подавалось як найновітніше досягнення науки й техніки. Крім того, губернські та столичні газети вже за кілька днів надходили до мешканців повітових міст з "найновішою та правдивою" інформацією. В чисельних торговельних закладах, у трактирах і шинках можна було познайомитися зі свіжою пресою. З появою читалень інформація стала ще доступнішою.

У самому Катеринославі початок століття ознаменувався виходом періодичних видань таких як "Русская правда" з 1906 р., "Южная заря", "Новості тєхнікі і промишлєнності" з 1908 р. В Олександрівську в цей час виходили "Алєксандровскій вєстнік", "Запорожскій край". На поч. 1910-х рр. громадські установи проводили опитування робітників Запорозького краю про їхнє життя. Особливо цікавими є ті, що стосуються вільного часу. Виявляється, що майже 48% робітників у вільний час займалися читанням книжок і газет, 28%  обмінювалися думками стосовно подій і новин. Все це свідчить про значні зміни у побутовому житті не лише забезпечених міщан, але й середнього класу.

 

© Іванна МАЛИНОЧКА