Слобожанин у лавах ОУН

Чи знали Ви, що у лавах Організації Українських Націоналістів перебував уродженець Харківської області? — Саме так! Достеменно відомо, що активним учасником ОУН, а згодом і Крайовим Провідником СБ ОУН на Галичині та вояком Української Повстанчої Армії був Андрій Матвієнко. Нажаль до сьогодні його постать для харків'ян не більше ніж просто ім'я та прізвище, вписані у забуті сторінки вітчизняної історії...
Народився Андрій Матвієнко у 1919 року у селі Минківка Валківського району, що на Харківщині. Вже у його юні роки родина Матвієнків зазнала переслідувань окупаційного більшовицького режиму — батька і діда чекісти розкуркурили та вивезли у Сибір. Згодом Андрій Матвієнко вступає у військове училище і стає офіцером Червоної армії — молодшим лейтенантом. У 1939-1940 рр., після поділу Польщі Гітлером та Сталіним, командування направляє його на службу до Галичини.
Переломнин моментом стало знайомство з галицькою дівчиною Ганною Копач, яка повідала Андрію усі жахи Совєтського Союзу та ознайомила його з ідеєями націоналістів, після чого він почав висказувати антисовєтські погляди. Вже у 1940 р. він був засуджений та йому було оголошено вирок у вигляді найвищою міри покарання — розстрілу. Але з початком німецького-совєцької війни він зміг втікти з табору та встановив зв'язки з українськими націоналістами.
Про службу Андрія Матвієнка (друга "Зіра") у лавах УПА відомо те, що в 1944 р. він воював у курені "Скажені" Василя Андрусяка (друга "Різуна"). Він планував бойові завдання проти загонів НКВД. Зокрема завдяки йому були розбиті підрозділи ВВ НКВД між селами Ясінка та Ластівки, біля річки Стрий, поблизу села Головецького, біля гори Магура та у селі Вовчому, де повстанці знищили чекістську заставу та захопили кількох старшин, в тому числі підполковника Лаптєва.
За декілька років Андрій Матвієнко був призначений Крайовим Провідником Служби безпеки ОУН Карпатського краю і проводив на цій посаді контррозвідувальну роботу. А як уродженець Сходу України — вів роз'яснювальну діяльність серед інтелігенції, що приїжджала зі Східної України. Андрій Матвієнко загинув у 30 років: під час атаки чекістів був поранений та, не бажаючи здаватися у полон, застрелився разом зі свома двома охоронцями — "Хвилею" та "Бучком".
Вважаємо неприпустимим те, що пам'ять націоналіста досі не вшанована на території Харківської області! Важливо усвідомлювати, що Схід України породив та виховав багато героїв Української національної революції, починаючи від козаків Слобідського козачого полку, продовжуючи воїнами УПА та Дивізії "Галичина", ідеологами як Микола Міхновський і закінчуючи сучасними добровольцями та військовими, які жертвують своїм життям на Донбасі. Пишаємося і пам'ятаємо наших земляків, які захищали і захищають нас і нашу Україну. Слава Україні!
 
© Владислав ГЛУШЕНКО