Розвиток господарства у Катеринославі та Олександрівську на початку ХХ ст.

Темпи зростання економічного потенціалу губернії відкривають нові ринки збуту. Так, Катеринославщина мало-помалу набирає рис промислового лідера. Загалом, регіон зрощував свій потенціал користуючись з іноземних інвестицій, але з розвитком банківської сфери піднявся на щабель вище.
Економіка Катеринослава у цілому зростала коштом суспільних податків й грошових зборів. Найбільший прибуток приносили міське нерухоме майно та чиншові статті – земля, міські будинки та приміщення для торгівлі. Міські прибутки вже в 1909 р. складали 1689000 рублів. Подальше зростання міського бюджету від обкладання нерухомого майна залежало головним чином від збільшення території самого міста і забудови його більш цінними спорудами.
Велике значення для господарства мали прибуткові міські підприємства. До таких належав міський громадський банк, який тривалий час залишався єдиним підприємством, що знаходився у комунальній власності. У 1909 р. вказана фінансова установа принесла місту прибуток у розмірі 70450 рублів! Проте коштів все одно не вистачало, саме тому міська влада укладала концесії з іноземцями. Віддавши до рук приватних власників міський водопровід, у 1902 р. Катеринослав отримав прибуток до 9500 рублів.
Від початку ХХ ст. Катеринослав починає брати позики на розбудову міста. Першу облігаційну позику у сумі 2500000 рублів на 50 років дозволили у липні 1903 р. облаштувати водопровід і дві колії електротрамваю, побудувати нові торгові павільйони та кілька освітніх закладів. Кредит був отриманий з Харківського земельного банку за досить незначні відсотки. Згодом шляхом позик у Катеринославі з’являються нові підприємства та покращуються санітарні умови життя його мешканців. У 1910 р. у губернському місті працювало 20 різних банків і кредитних установ, що вплинуло на розвиток міської торгівлі.
На зміну сезонним ярмаркам приходить стаціонарна торгівля у крамницях та на ринках. Головними місцями торгівлі у межах Катеринослава були базари. Якщо у ХІХ ст. найбільшим був Троїцький, то на початку ХХ ст. головною торговою площею стає Озерний базар. Тут за ініціативи міської думи збудовано три кам’яні торгові ряди. Саме тут працював найбільший привізний ринок. До вже робочих базарів поступово відкрили ще 4: Верхній, Чечелівський, Олександро-Невський і Сінний.
У центральній частині міста знаходилась величезна кількість крамниць, що вабила покупців різнобарвними вітринами та вивісками. Різноманітна кількість товарів давала змогу тогочасному заможному мешканцю Катеринослава обирати товари на свій смак. На вивісках знаходилась не реклама товару і навіть не назва крамниці, а прізвище власника. Купці негласно змагалися між собою щодо масивності літер у прізвищі, яке інколи карбувалося з міді. Дозвіл на вивіску надавала поліція.
Що ж стосується Олександрівська, то у цей самий час у місті також діють ярмарки, відкриваються нові базарні площі. Це перетворювало другий за величиною населений пункт губернії на торговий центр. Після революції 1905-1907 рр. в місті постало питання про відкриття біржі та кількох банків, які мали заохотити торгівлю. Надалі ситуація в Олександрівську змінюється на краще, виникає значний товарообіг, що у свою чергу призводить до накопичення капіталу та збільшення кількості заможних містян.
На останок додамо, що модернізаційні процеси, які збурюють соціально-економічне життя Катеринославської губернії, напряму були пов’язані з припливом іноземного капіталу. Він складав органічну частину економіки всього Півдня та Сходу Наддніпрянщини. Це, у свою чергу, давало змогу вкладати кошти у розбудову міст та інфраструктурних об'єктів.
 
© Іванна МАЛИНОЧКА