Мстислав Удатний – лицар-провідник Русі

На початку XIII ст. землі колишньої Володимирової спадщини перебували у стані розпорошення. Окрім 15 князівств-земель, виділялись десятки дрібних уділів – за європейськими мірками, дрібних феодальних володінь. Проте всюди сиділи представники однієї правлячої династії – Рюриковичів, що нерідко вважали себе рівнею з наймогутнішими князями...

Давно пройшли часи Володимира Мономаха і Мстислава Великого. З середини ХІІ ст. Київ поступово перетворюється у символ загальноруської влади, що переходить з рук в руки (особливо пошкодив погром Андрія Боголюбського). У ХІІІ ст. міжусобні війни набирають значно більших масштабів, а кочівники-половці спустошують південні землі – етнічну територію українців. Північні князі поступово втрачають якісь сентименти до занепалих теренів. Однак історія зафіксувала діяння двох князів, що намагались знову умиротворити Русь і багато в чому досягли мети.

Перший – Роман Галицький, що будучи волинським князем приєднав Галичину, заклавши підвалини пізнішого розвою. Він завоював Київ. Поради Романа слухали чернігівські князі. Він веде зовнішні війни – проганяє одних половців (за свідченням літописця – "за Волгу, Яїк"), інші племена умиротворює (вплив русинської культури, християнізація). Втручається у польські протиріччя. Однак по його смерті у 1203 р. Галичина знову впадає в анархію. Одна з ворожих боярських клік запрошує мадярського принца Коломана. Їх підтримують польські князі. Здавалось, втрачена Романова могутність...

Однак тут виходить на сцену Мстислав. Будучи онуком Мстислава Великого, сина Мономаха, він спершу прославився як невтомний оборонець південних рубежів супроти половецьких набігів. Ця репутація сприяла запрошенню на князювання у Новгороді, що на той час стає республікою. Місто запрошує потрібних князів для військової справи. Однак за цю честь борються різні роди Рюриковичів, адже північний фортпост Русі залишається багатим торгівельним осередком, стратегічно замикаючи вихід до Балтійського моря. Мстислав починає конфліктувати з суздальськими нащадками Юрія Довгорукого, яких очолює Всеволод "Велике Гніздо". Вже тоді Суздальщина прагне взяти під контроль Північну Русь – що повністю закінчиться за Івана Грозного, що остаточно через 300 років зруйнує новгородську вольницю.

Тим часом Мстислав Удатний (прозваний і за успішне протистояння німецьким хрестоносцям Лівонського Ордену) бачить потребу у відновленні вісі Новгород-Київ. Тому в 1215 р. приходить на допомогу галичанам, обороняючи південний захід країни. Але через рік поляки у союзі з мадярами ідуть в контрнаступ – бо Мстислав зайнятий у Новгороді. 1216 рік – одна з наймасштабніших баталій того часу, Липецька битва. У ній новгородці у союзі з південними військами – смоленцями, киянами, волинянами – розбили суздальців та союзних їм рязанців. Після цього на деякий час фактична гегемонія на Русі зосереджується в руках родичів Мстислава. Лише в 1221 р. суздальці змогли дещо реабілітуватись, посадивши свого князя в Новгороді.

А тим часом юний Данило Романович держить оборону в Галичині проти польсько-мадярських полчищ. Однак юний князь з гідністю витримав випробування, а Мстислав вже в кінці 1216 р. розбиває чужинців, та захоплює мадярського королевича. Андраш ІІ Хрестоносець змушений іти на мир, щоб визволити свого сина. На знак примирення Мстислав Удатний віддає свою дочку за брата Коломана, принца Андраша ІІ. А сам Мстислав сідає у Галичі, ставши найавторитенішим серед руських правителів.

У 1223 р. половці "прибігають" на Русь. Кочовики приносять звістки про "народ незнаємий", і просять допомоги. То було перше нашестя татар, їх розвідувальний похід. Більшість князів пішли на допомогу половцям, насамперед Мстислав Удатний. Однак не пощастило русинам. Хитрий Субудай, монгольський тисячник, уміло заманив наших у пастку. Багато люду посікли, не одного князя захопили в полон, і тяжко замучили – роздавили дошками. Однак поки що татари пішли назад в Азію, спаливши перед цим декілька прикордонних містечок. Мстислав з Данилом змогли втекти, після того як їхнє крило змішалось (половці почали втікати, посунули чернігівців – і покотилось).

Історики сперечаються – Мстислав зміг вивести вагому частку своїх військ, до того проявляв умілу активність. Однак, можливо, недостатність координації з іншими князями згубила перспективу. Так чи інакше, Мстислав повертається до Галича. Починаються протиріччя з Данилом, що сидить на Волині, доходить до військових дій. В союзі з Данилом виступає краківський князь Лешек. Але Мстислав невдовзі галицький вінець, передаючи зятю – принцу Андрашу ІІ.

У 1226 р. Мстислав Удатний постригається в ченці, згодом помирає. Його цінували сучасники, вихваляли наступні покоління. На жаль він менш відомий на фоні наступних перипетій – катастрофи монгольського нашестя. Однак у Мстиславі бачимо вагоме свідчення авторитету києворуської централі, що зберігала авторитет під час міжусобиць.

 

© Юрій ОЛІЙНИК