Полковник з плеяди Героїв

Євген Коновалець належить до найвизначніших українських постатей ХХ ст. Він народився 14 червня 1891 р. у селі Зашкові на Львівщині. Батьки Євгена – місцевий учитель Михайло з дружиною Марією – подбали про те, щоб синові дати відповідну освіту. Євген Коновалець пройшов повний курс юридичних дисциплін у Львівському університеті. В 1918 році (на 27-му році життя) став полковником. І якщо б хтось, не маючи змоги дізнатися, хто такий Коновалець, почув його прізвище разом зі словами "полковник", подумав би, що це людина військова і доволі високого рангу. І це справді так!

Євген Коновалець разом зі своїми друзями організував у тривожну для України хвилину загін Січових Стрільців. Він згодом став корпусом – найкращою військовою одиницею Української Армії. Після упадку державности, коли багатьох українців охопили зневіра й апатія, Коновалець очолив Українську Військову Організацію (відома як УВО) – революційно-визвольну формацію. Вона стала основою майбутньої збройної сили України. А у 1929 р. під проводом полковника Коновальця постала Організація Українських Націоналістів (відома як ОУН).

Народ знемігся. Не стало виношуваної у серцях патріотів української самостійної держави, але живою залишилася Національна Ідея. Саме вона й далі надихала Синів і Дочок України на боротьбу за здійснення національного ідеалу. У процесі формування нового національного авангарду, котрий мобілізував народні сили до дальшої боротьби за державну суверенність, Євген Коновалець виявився геніяльним організатором і політичним діячем. Мистецтвом політичної діяльности є консолідація усіх структур, які стоять на державницьких позиціях.

Полковник Коновалець – і організатор військової сили, і знаменитий політик-консолідатор. Живий був би Коновалець, не було б розламу в ОУН у 1940 р., не було б і пізнішого – у 1954 р. Впевнено можна твердити, що і сьогодні, коли наші національні політичні структури хоч і визнають та пропагують українську суверенну державу, проте не здатні повністю консолідуватися. Коновалець у тому процесі теж відіграв би особливу ролю. Вороги ж бо винищували тих, що проявили себе видатними політиками, стійкими революціонерами, тому вони знищили Коновальця, Бандеру, Шухевича... і цілу плеяду безстрашних борців за Вільну Україну.

Але нація, з лона якої вийшли Коновалець, Бандера, Шухевич, нездоланна. Вона житиме вічно! Український народ схиляє голови перед світлою пам’яттю Національного Героя Євгена Коновальця. Ваші ідеї та ваш Чин надихатиме прийдешні покоління до звитяг. Слава Україні!

 

© Петро ДУЖИЙ // "Шлях перемоги" Ч. 24, Київ, 1996 р.