Червоний терор і чорний Голодомор

Коли більшовики прийшли на українські землі, то для нашого народу настав період справжнього випробування. Комуністи у різний спосіб почали знищувати національну самобутність — пострілами, лезами, голодом, брехнею. Якщо ми згадуємо покалічені душі та тіла наших співвітчизників від рук комуністів, то важливо ще пам'ятати та співчувати тим, хто ще живий!..

Українці мусять пам'ятати всі тих, хто став жертвою більшовицької окупації. Російська мова, російське телебачення, музика, приказки, спотворена культура — це все наслідки червоного терору. Не було б шкіряних курточок із "Брігади" та не "плюхкали" б насіння у спортивних костюмах "пацани". Все те бридке та потворне — це спадок червоного терору. Та жахлива недокультура, що прилізла із "совка", зайняла лише пусте місце в українських душах та головах.

Забуті козацькі пісні, канти, вірші та поеми... Відцуранні українцями вистави, картини, всі ті шедеври, що гріли роками серця народу. Роздерта та запльована українська культура — це є болюча рана після червоного терору. Найкращим вчинком аби вшанувати зламані життя українців — все ж відновити та зберегти українську самобутність. Все це для щастя наших дітей і онуків!

Однак не варто забувати, що продовженням політики червоного терору більшовицькими окупантами став спланований етноцид українців — Голодомор. Переважна більшість наших громадян звикла, що саме в листопаді вшановуємо пам'ять невинного закатованих штучним голодом українців. Натомість початком тотальної розправи над нашими співвітчизниками став "Закон про п'ять колосків", що був виданий у Москві 7 серпня 1932 р. У таємній інструкції до цієї "постанови" було вказано, що опір має бути придушеним! Українці прийняли геноцид мужньо, без сліз, але з повстаннями, бо ж не по хліб прийшли москалі, не за продуктами...

До 1932 р. з усіх антивладних виступів у СССР 57% припадало на Україну. Саме на нашій Батьківщині, наші прадіди, здійняли тисячі повстань: кожен день вбивали червоних комісарів, були теракти, саботажі та збройні виступи українців. Сталін та компанія добре знали, що то початок їхнього кінця. Тому був розпочатий геноцид, і що думаєте? — Понад тисяча масивних виступів українців, зокрема на Кубані!

Більшовик приходить до хати, стукає прикладом у двері, йде забрати їжу, а у відповідь отримує кулю у голову. Інша компанія більшовиків зайшла до комори, гребуть все у мішки, але їхні черепи не витримали ударів українських сокир. На Кубані більшовики започаткували практику "чорних дощок" — страшний метод винищення непокірного народу. Більшовицька орда оточувала село, робила цілковиту облогу. Намагалися знищити захисників, потім забирали всю їжу та залишали село в блокаді до повного винищення.

Метою більшовиків було поставити на коліна український нарід, зламати його, але якщо і був вбитий українець — то він не став на коліна. Стоячи, тримаючи високо голову, так і вмирав, а якщо була можливість — то вбивав. Не знищили нас, ми тут — на своїх землях! Немов фенікс із попелу встав. Ми їмо хліб, сіємо та збираємо пшеницю, виховуємо нове покоління та пам'ятаємо тих, хто зі зброєю, або без неї, загинув у часи геноциду.

 

© Юрій ГРИГОР'ЄВ