"Велика Вітчизняна Війна" – визволення чи окупація?

Сіоністи та їхні шістки, евразійці, представники "савєцкава народа", українофоби та інша сволота намагається переконати Українців у тому, що 22 червня 1941 р. нацистська Німеччина здійснила загарбницький напад на мирний СССР, що Третій Райх був для українців окупантом і завойовником. Але забувають при цьому додати, що окупувати можна лише Вільну Країну, завоювати можна лише Вільний Народ.

Українці ж, станом на 1941 рік, знаходилися у комуно-большевицькому рабстві. Чи була Україна вільною та незалежною державою? - Ні! Отже окупувати окуповану країну Третій Райх не міг. Окуповану країну можна лише визволити! А яким чином з'явився той СССР? СССР виник внаслідок здійснення державного перевороту та збройного захоплення влади російськими революційними "інтернаціонал"-большевиками в Російській імперії, яку вони перейменували в "СССР". А хіба Українська Народна Республіка добровільно зголосилися приєднатися до СССР? - Ні! Російська большевицька "Червона Армія" завоювала Українську Народну Республіку збройним шляхом та терором встановила свою так звану "диктатуру пролетаріату". Українці були Вільним Народом в тому СССР? - Знову ні! Українці були большевицькими рабами. Причому комуно-большевики дуже активно знищували українців штучно створеними Голодоморами, масовими розстрілами та концтаборами ГУЛАГу.

У період з 1917 р. до 1941 р. було знищено третину Українців (це за скромними підрахунками)! Такими темпами азійські комуно-большевики повністю знищили би українців ще до кінця ХХ ст., звільнивши при цьому життєвий простір для себе. Єдина причина чому цього не сталося - військове вторгнення Німеччини до СССР. Німці звільнили українців від сталінської тиранії, від комуно-большевицької україноненависницької адміністрації, від колгоспного рабства, від комуно-большевицьких комісарів та терору НКВД, повернули селянам відібрану колгоспами землю. Дали змогу українцям, які зголосилися допомагати українському союзникові Третьому Райху, вести гідне життя і годувати свої сім'ї. Ті, хто допомагав німцям визволяти Україну від сталінської влади, служили у поліції, воювали в Українському Визвольному Війську, у Дивізії "Галичина", чи інших військових формуваннях Третього Райху, отримували хорошу зарплатню, одяг, гарні продуктові пайки і навіть пристойні цигарки, які можна було продати на ринку, а їхні сім'ї знаходились на повному забезпеченні німецької влади: хто не мав житла - отримував його!

Німецькі визволителі дали змогу українським юнакам пройти військовий вишкіл в лавах юнацьких "вихованців СС", а чоловікам в Українському Визвольному Війську та у Дивізії "Галичина", які стали прообразом майбутньої Української Національної Армії. Історія не знає умовного способу, але якби війну виграла Німеччина та її союзники, то ми би не мали ще 46 років комуністичного маразму. Ми не мали би штучно створеного червоними окупантами голоду у 1947 р. на Східній Україні, Українці не гнули би спини зранку до ночі за галочки - за "трудодні" у колгоспному рабстві, не маючі навіть пашпортів, як колгоспний скот на фермі.

По розпаду СССР, Україна не мала би 20 років гнилої "демократії", збагачення колишніх партноменклатурників, кримінальників, хозарських крадіїв, які прихватизували собі всю промисловість країни. Не було би розгулу бандитизму і зубожіння трудящих в лихі 1990-і рр. Українські заробітчани не поневірялися би по світах задля того, щоби прогодувати своїх дітей. Ми не мали би засилля дегенеративної "поп-культури" і пропаганди толерантности до збоченців, не було би нашестя мігрантів з Африки, Азії та Кавказу в наші міста, які нахабно себе поводять, займаються злочинністю, бандитизмом, торгують наркотиками та зброєю, вивозять українок за кордон у рабство у будинки розпусти, а корумпована міліція їх охороняє та захищає. Ми не бачили б сьогодні по тель-авізору нахабних, переважно хозарських фізіономій - олігархів, політиканів, демагогів та придуркуватих жартівників, не гралися б у шахрайські "вибори" (коли майже будь-який результат - програшний!), не сперечались би про те, хто кращий - брехлива хозарка з фарбованою косою, донецький бандит кримінальник, совковий боксер-малорос, чи хозарський кролик бакс-бані "кіндер-сюрприз".

На жаль, історію не зміниш. Що виграла б Україна від перемоги Третього Райху? Після війни на території Райхскомісаріату Україна (а він, навіть згідно зі сфальсифікованим після війни "Планом Ост", включав би в себе всі етнічні українські землі) була б створена національна Держава, на кшталт глінківської слов'янської Словаччини чи усташівської слов'янської Хорватії.А чи є сьогодні Україна незалежною українською національною державою? Чи Українці керують своєю країною? Україна належить Українцям? Відповідь, гадаю, ви знаєте й самі. Загрозою "фашизму" та "нацизму" українців лякають саме ті, хто понад 20 років грабує Українську Державу і Український Народ.
Безумовно ми співчуваємо тим українцям, які загинули у боях з військами Третього Райху у лавах окупаційного сталінського комуно-большевицького війська, ніхто не має сумнівів у їхньому героїзмові. Форсувати Дніпро з однією гвинтівкою на трьох це подвиг. Ми співчуваємо також мирним жертвам від бойових дій Армії Третього Райху. Ніхто не применшує кількість тих жертв. Проте, розуміючи різницю між жертвами від бойових дій під час ведення війни і жертвами цілеспрямованого геноциду українського народу у мирний час, розуміючи різницю в масштабах жертв, ми в першу чергу звертаємо увагу на тих, хто завинив перед українцями більше, і вважаємо тих, що роблять навпаки або нерозумними невігласами, або свідомими ворогами Української Нації і Української Держави. Вороги українців вигороджують більше зло методом переводу стрілок на менше зло, використовуючи совєцькі пропагандистські штампи більшого зла.
Щонайменше 220 тис. Українців воювало у лавах 14-ї Ваффен-Гренадерської дивізії СС "Галичина", Другої дивізії Української Національної Армії, батальйонів "Нахтіґаль" та "Роланд", помічників Люфтваффе ("СС-гельфер"), танкових дивізіях СС ("Вікінґ" і "Фрундберґ"), 22-ї дивізії Кайтеля, 9-ї танкової дивізії СС "Гоґенштауфен", бригаді "Нора" та інших військових підрозділах Третього Райху. Ці українські патріоти разом з сотнями тисяч своїх однолітків - молодих німців, італійців, бельгійців, французів, данців, голландців, норвежців, фінів, естонців, латвійців, хорватів, словаків, угорців та інших представників європейських націй бились насмерть, щоби різноманітні недолюдки горіли в пеклі, або смоктали лапоть за Уралом. Щоби капіталістична плутократія та євразійський стадний колективізм назавжди зникли з нашої землі.

Тоді вони не змогли, вони програли той бій, але на зміну ЇМ прийшли МИ! Ми пам'ятаємо їхню боротьбу та продовжимо її! Боротьба триває й День Перемоги ще не настав! Слава Героям!

 

© Ярослав СЛАУТА