Світ шляхів та кордонів

Світ, у нашому земному вимірі, існує у двох іпостасях. За визначеннями Гантінґтона це світ "кордонів" та світ "шляхів". Вони, наче у пісні: «Ты на суше – я на море...», - ніколи не зустрінуться, але й не житимуть у спокої на віддалі. Чому? Світ "кордонів" прагне окреслити свою територію, відмежуватись від решти, а також захопити несвоє...

Цивілізація "кордону" його розширює та утримує, стереже "границу на замке". Суворий лад всередині кордону і хаос за його межами. З розвитком технологій та маніпулятивних можливостей світ та країни кордону прагнуть до привласнення душ людей, до окреслення меж "по-живому". Альтернативою світу кордонів є світ "шляхів". Він відкритий до комунікації, до співпраці. Прагне розросту по шляхам крізь вільні простори. Через торгівлю, культуру, мандри, відкриття, створення мережі колоній-громад. Люди шляхів ефективніше організовуються за горизонтальним – республіканським принципом, ніж за вертикальним – бюрократичним.

Ці обидва світосприйняття, знаходячись у різних площинах, ведуть між собою боротьбу. Персонажі світу кордонів — могутній цар та чиновництво. Для них світ ділиться на свій та ворожий. Розмежовується по контрольно-пропускним пунктам. Діячі світу шляхів — громада, спільнота, транснаціональна корпорація. Вільний шукач та мандрівник, для якого увесь світ - знахідка та прихисток. Гадаємо, ви вже впізнали історичні прототипи світу кордонів (Давній Єгипет, Ассирія, Вавилон, Персія, Китайська цивілізація, Римська імперія, Російська імперія та СССР, німецький ІІІ-й Райх, Північноамериканські сполучені держави та навіть Федеративна Республіка Бразилія кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст.) та світу шляхів (Фінікія, Антична Еллада, Норманська Скандинавія, середньовічна Арабська держава, постсередньовічна Західна Європа, США).
Сьогодні найбільше зіткнення між відкритим Світом Шляхів та закритим Світом Кордонів відбувається в Україні. Тут шляхи і кордони проходять по містам, селам, родинам, наче роздвоюють й саму людину. Україна, народжена у світі "шляхів", починалася як Київська Русь на перехресті великих торгівельних магістралей. В подальшому основне формування українців проходило у світі фронтиру – Дикого Поля. Але згодом світ Кордонів захопив та поділив Україну. Але духовно вона залишилася там, у світі "шляхів", відкритого до всього нового. На противагу Україні, Московія народилася у Світі "кордонів" і завжди прагнула обмежити в'їзд, щоб не заносити чужі впливи. Іноземці знаходились тут лише в спеціальних поселеннях – "немецких слободах". Петро І прорубав вікно в Європу, яке перетворилось на маленьку заґратовану кватирку. Дороги завжди були однією з вічних проблем Росії. І зовсім не відстані тому причиною, а ставлення до відстаней.
Світ "кордонів" і світ "шляхів" тисячі років протистоять один одному. Сьогодні Україна знову в світі доріг. Світ "доріг", який захопив всю Землю в обійми глобалізації, майже остаточно переміг. Він не добрий і не поганий - він просто інший в порівнянні зі світом "кордонів". Феномен "Майдану", як головної площі, до якої ведуть усі дороги і знову втікають за обрій, виявив різні площини суспільства, яке живе в Україні. Одні люди відкриті до світу та шукають нових перспектив, інші чіпляються за стабільність. Той, у кого все вже було – цінує минуле. Ця людина назавжди залишиться душею в світі "кордонів". Суспільство, у якого все попереду – не зважає на кордони і шукає шлях до порятунку та самореалізації.
Щоб ви розуміли, шановні читачі, світ "шляхів" зовсім не є ідеалом! Ідеал, можливо, посередині між дорогами і кордонами. Сьогодні ми радіємо новим шляхам, на які ми виходимо із задушливих кордонів. І, звичайно, саме Шлях та Шляхи повинні стати українським пріорітетом, пов'язуючи країну воєдино всередині і відкриваючи її назовні. Але варто також пам’ятати, що чужі та старі цінності важливі нам як трофеї, а свої ідеали та ікони ми намалюємо самі.

 

© Ярослав БОЖКО