Московія – нащадок Хозарії і Золотої Орди

Як відомо, у ХІІ ст. сталося поділення хозарів: ті, що тікали з України до Польщі, стали юдеями-ашкеназі, новою багатолюдною хвилею юдейства, хоча юдейської крові там не було. А ті, що сховалися у майбутній Московії й в Поволжі, стали елітою московитів. І повстала Московія як оновлений Хозарський каганат знову на рештках багатьох народів і племен. Тільки значно більших розмірів і небезпеки для України-Русі й світу.

Хозари московські тягнуть на себе вигадану Київську Русь. До того ж Москва не тільки вкрала одне з наших імен – Русь, а ще й нахабно пнеться у старші брати. Хоча, як з’ясувалося, російська мова не збігається з історією мов, які мають цілковито українську лексику, незалежну від їх мовно-сімейних ознак. Навіть спорідненість континентального расового підґрунтя не стала основою духовної спорідненості наших народів, що займають суміжний простір. Тобто ми лише сусіди, ще задовго до постання Хозарії.

Візантійські історики розповідали, що, крім кінних загонів професійних воїнів русів-українців, у них були наймані піші частини, які в бою прикривалися щитами, великими як двері. Коли вони відступали, то закидали свої щити за спину і ставали невразливими для стріл. Українці-Русі жартома називали їх "касапа", "касап" (черепаха на ведійському санскриті). Пізніше, за довгі бороди цього пішого війська яке набиралося частіше із фіно-угорських племен майбутньої Московії, їх стали називати "кацап" (як цап).

А уже у XVIII ст. європейські лінгвісти приїхали в Москву, щоб створити мовну карту Московії. Далеко їх не пустили, та вони об’їздили все Підмосков’я, побачили, власне, Москву. І лінгвісти з’ясували, що мова Москви – штучно витворена суміш із різномовних блоків, де хоча й переважав слов’янсько-український блок, але на фіно-угорській основі. А мова, якою розмовляли селяни Підмосков’я – фіно-угорська, з домішкою слов’янських слів. Із цього приводу у європейських мовознавців виникла суперечка, чи можна взагалі зарахувати мову московітів до слов’янської мовної сім’ї? Тобто, так звана, російська мова постала за останні 400-300 років як есперанто (штучна мова), яку московсько-хозарська абсолютна влада усі ці роки наполегливо корегувала під слов’янську, і силоміць вбивала в голови безвинних фіно-угорців. Уже після окупації Москвою України-Русі під таке мовне ґвалтування потрапили і українці, яким теж нав’язали російське недолуге есперанто...

На жаль, чим більше Москва руйнувала Україну, тим більше українців-перевертнів втягувалося в розбудову російсько-хозарської імперії, як в космічну "чорну діру". І все більше Москва-Хозарія перебирала на себе нашу історію і славу, та паплюжила прадавнє українство. А коли вже коронована шльондра Катерина ІІ знищила кшатрійський провідний стан українства – козацтво, наші мова, культура, історія залишилися жевріти в останньому орійському стані – вайшьях (хлібороби, скотарі, торговці). Саме жевріти, бо один стан не міг врятувати Русь-Україну, та й лишалося селянам-вайшьям небагато часу, до штучного голодомору 1932-1933 рр.

Ще й сьогодні, через десятки, сотні і тисячу років, Україна залишається гібридною колонією в центрі Європи з імітацією деяких ознак незалежності. Інфікована "братами"-хозарами з Московії, незалежна колонія Україна ще й досі є країною незалежних колоністів і щасливих колонізаторів, де панують брехня, лицемірство і свавілля. Наш український світ колонізатори відібрали, зруйнували і оббрехали. І щоб позбутися колонізаторів, треба неодмінно відтворити український світ, відновити його, і тоді колонізатори стануть маргіналами! Тому зараз смертельна загроза людству вимагає невідкладного повернення до наших витоків, до предковічної традиції.

Теперішня криза виявила повну неспроможність нелюдяної хозарської "цивілізації" розумно керувати світом. Божевільна ідея-фікс безмежного збагачення занапастила людство і Землю. Напевно уже багатьом зрозуміло, хто підготував сучасну кризу і хто нахабно заганяє українство в небуття, а все людство у занепад. Проте, як свого часу прадавнє українство стало основою сучасної мультикультурної цивілізації, так й нині українство має зібрати (згідно із пророчими словами Тараса Шевченка) у сім’ю велику, вільну, нову народи і мови, похідні від праукраїнства, щоб таким чином врятувати людство від цивілізаційної катастрофи. Отже, єднаймося і борімося заради світла і любові, а не будемо темнотою у темряві – у темряві брехні і знищення. Українці-анти-руси-сколоти, знедолений колонізаторами світ чекає на нас, бо за нами тисячоліття людяності, слави і могуті,- тож повертаймося до рідних джерел, до відбудови розумної, людяної цивілізації!

 

© Андрій ЛОГВИНОВ