Національний та соціальний склад міст Придніпров'я на початку ХХ ст.

Розвиток міст початку ХХ ст. сягає значного соціально-економічного і, перш за все, промислового піднесення. У 1900-х рр. зростають темпи модернізаційних процесів у найбільших промислових центрах Російської імперії, і зокрема в містах Катеринославської губернії. Це вплинуло на швидке зростання населення та перетворення Придніпров'я на провідний регіон. Тому дослідження найбільш важливих аспектів розвитку тогочасного суспільства, аналіз впливу індустріалізаційних процесів на життя міського населення в цілому є досить актуальними сьогодні.

Розглядаючи дану тематику слід зазначити, що історіографічно період початку ХХ ст. (особливо 1900-1910 рр.) майже не досліджений в плані вивчення та аналізу життя міського населення губернських міст, його особливостей щодо соціального складу, впливу національної нерівності на розвиток міського господарства та становлення міст як великих промислових та культурних осередків. Окремі аспекти висвітлені в працях Дмитра Яворницького та Якова Новицького.

На нашу думку, варто дослідити процеси урбанізації в Катеринославській губернії, в особливості найбільші міста Катеринослав (сучасний Січеслав) та Олександрівськ (сучасний Запоріжжя) на початку ХХ ст., як великі промислові центри, із властивими їм різними видами господарчої діяльності. Хронологічні рамки дослідження включають в себе період 1900+1910 рр. – час перетворення міст губернії в провідні центри Російської імперії.

Необіхдно одразу наголосити, що населення міст Катеринославської губернії було досить строкатим. Значний відсоток складали росіяни, поляки, євреї, німці. Прилив людських ресурсів був пов'язаний з економічним розвитком, з появою нових промислових гігантів. Так, в Катеринославі проживали представники всіх 50-ти губерній європейської частини Російської імперії, 10-ти Кавказьких, 7-ми Сибірських і 10-ти Середньоазіатських губерній, 26-ти іноземних держав. В кінці ХІХ ст. населення Катеринослава нараховувало 112 тис. 839 осіб. Найбільше у місті мешкало московити – 47,2 тис. (41,83%), потім за чисельністю йшли євреї — 39,9 тис. (35,43%), українці – 17,8 тис. (15,76%), поляки – 3418 (3,03%), німці – 1438 (1,27%), білоруси – 1383(1,22%), татари – 726 (0,64%). Але, враховуючи те, що перепис робився за мовною приналежністю мешканців міста, можна стверджувати про значно більшу кількість українського населення. Олександрівськ, що знаходився на другому місці після Катеринослава, нараховував у 1901-1902 рр. 30,5 тис. осіб. Основну масу населення (60%) на 1903 р. складали слов’янські народи (українці, білоруси, поляки), далі йшли: євреї (35%), німці (4%), турки і татари (0,1%).

Основу населення міст становили міщани. В Катеринославі їх налічувалося 61,9 тис. осіб, а селян – 37,4 тис. осіб, потім йшли потомственні та особисті дворяни – 7059, купці – 2364, духовенство – 1435, почесні громадяни – 1133 осіб. На 1 січня 1903 р. за даними звіту Катеринославського губернатора населення міста вже становило 157,2 тис. осіб. Причиною цьому стала активна міграція населення. Становість українців на початку ХХ ст. визначалася низьким рівнем приналежності до вищих верств. Залежне становище українців в Російській імперії суттєво впливало на соціокультурну характеристику міст, оскільки, саме вони являлися осередками становлення індустріального суспільства. Не кращим було становище українців і серед торгово-підприємницької еліти міста, яку складали купці, та особисті почесні громадяни. Міщанство Катеринослава формувалося в основному із розбагатілого селянства та збанкрутілого купецтва. Так, 38 тис. міщан були євреями, 16 тис. – московитами, 5,5 тис. – українцями, 1 тис. – поляками і 500 осіб – німцями.

Дворяни Олександрівська спадкові нараховували 418 осіб, особисті 438. Почесні громадяни – 392 особи, купці – 451. Міщани, як окремий стан в 1904 р. складали 18,6 тис. осіб. Загальна кількість приїжджих іноземців в 1904 р. – 286 осіб. Євреї складали тут основу сільських землевласників, а німці міських промисловців (завод з виготовлення землеробських машин та агрегатів імені О.-Я. Коппа). На 1907 р. населення Олександрівська вже нараховувало 32,7 тис. осіб. З розбудовою міста населення невпинно зростало, поява нових заводів сприяла робітничому руху. За віросповіданням перше місце в Олександрівську займали православні (18,7 тис. осіб), далі йшло юдейське населення (10,8 тис. осіб), католики – 740 осіб, лютерани – 370 осіб, меноніти – 94 особи. Православне населення Катеринослава станом на 1901 р. налічувало 65,1 тис. осіб, юдеї – 49,6 тис. осіб, католиків – 3986 осіб, лютеран – 1290 осіб, менонітів – 130 осіб. Як в одному, так і в іншому містахі найбільшу кількість складали євреї, що мешкали в основному в престижному середмісті. Вони були власниками кредитних та комерційних установ. Деякі з них працювали в навчальних закладах, займалися лікарняною та юридичною службами.

Взагалі Катеринославська губернія займала провідне місце серед губерній європейської частини Російської імперії, тому можливість заробити величезні капітали притягувала сюди іноземців. Уряд заохочував їх до переселення, даючи їм широкі пільги і відкриваючи широкий простір на торговому, промисловому поприщах. За рахунок іноземного капіталу такі міста, як Олександрівськ, Павлоград, Маріуполь стають не лише повітовими центрами, а й осередками розвитку економіки та промисловості імперії.

 

© Іванна МАЛИНОЧКА