Забуті українські землі за східним кордоном

Сьогодні мова буде йти не про український Донбас та Крим, які у більшій мірі були нещодавно окупованими. Поговоримо нині про землі Східної Слобожанщини та Кубані. Комуністи свого часу вчасно провели перепис населення у цих регіонах, що змусило їх потім гарно понищити ці краї...

Детальніше...

Міське самоврядування і транспорт Придніпров'я на початку ХХ ст.

У кінці ХІХ-го — на початку ХХ-го ст. у Катеринославі губернатор мав право призупиняти будь-які постанови думи. Програми думських засідань попередньо надсилалися губернаторові, йому передавали й журнали думи для отримання дозволу на їх друк. На чолі міської думи та управи до 1901 р. був І.Г. Греков, якому належала головна роль. Гласні лише безсуперечно підкорялися, і не дарма, адже у цей період було зроблено чимало для розбудови губернського міста...

Детальніше...

Життя за останнього Гетьмана України

В історії України часом бракує вірності. Це слід визнати. Стояти на своєму до кінця — це риса за яку ми призабули, і далеко не вчора. Інакше б не було трагедії Батурина та програшу визвольних змагань в ХХ ст. Ми, правда, любимо в час атаки зовнішнього ворога (чи радше зовнішніх ворогів) влаштувати безлад в себе в хаті, а потім дивуватись "ну чому ж така біда, ми ж хотіли як краще". Висновків знову таки ніхто не робить, а тоді в нас як не "чорна рада", то "майдан".

Детальніше...

Варшавський союз: стратегічна мета чи агонія української державності

Політично-військовий договір 21 квітня 1920 р., що був заключний у Варшаві, певно є найбільш спірним моментом нашої історії в XX ст. Симон Петлюра на той час, фактично одноосібно керував Директорією УНР, саме він спрямовував усі свої зусилля на союз з поляками. Падіння ЗУНР влітку 1919 р. значно послабили перш за все військові сили Директорії УНР, адже УГА перейшла під командування денікінців.

Детальніше...

Чи була опозиція в УПА?

У 1991 р. у Тернополі вийшла з друку "Історія УПА" – праця доцента кафедри історії та етнографії Львівського університету Юрія Киричука, вченого з плеяди молодшої ґенерації. Не з вини автора у працю вкралися деякі неточності, які, треба сподіватися, згодом він сам перевірить і виправить. Ось деякі з них: ІІ-й Великий збір ОУН відбувся не в березні, а в квітні 1941 р.; відступаючи, не "червоні війська вчинили масу злочинів і насильства", а чекісти й підпорядковані їм так звані Внутрішні війська; Голова уряду Західньо-Української Народної Республіки звався не Калевицький, як надруковано у праці, а Кость Левицький; Бандеру і Стецька "гестапівці схопили" не 15 вересня 1941 р., а значно раніше – Бандеру арештували 05.09.1941, а Стецька арештували 09.07.1941; і так далі. Але ця стаття не про помилки, а про незвідані сторінки звитяжної історії УПА.

Детальніше...