Два різні народи

Багато москалів заявляють, що вони, українці та білоруси - це один і той же самий народ!? Свої запевнення вони базують на факті, що був час, коли українці називали себе "РУСЬКИМИ" і москалі (тобто росіяни або ж насправді москвини) говорили про себе і справді ще говорять про себе як "РУССКІ".

Детальніше...

"Кодекс піратів" та закони запорожців XVII ст.

Що може бути спільного між запорізькими козаками та карибськими піратами початку XVII ст.? Заглибившись в історію цих вільних озброєних спільнот, ми побачимо, наскільки схожими є соціально-політичні фактори, що призвели до виникнення таких об’єднань. Хоча територіально ні козаки, ні карибські пірати не могли мати зв’язків, їх військова тактика, а також спроби організації державних утворень на певних територіях чи навіть на окремо взятому судні були напрочуд схожими. Найкраще це простежується на прикладі так званого кодексу, тобто збірки законів, яка знаходилася в основі суспільних відносин...

Детальніше...

Атентат Мирослава Січинського

У неділю, 12 квітня 1908 р., цісарський намісник Галичини 46-річний граф Анджей Потоцький приймав прохачів у будинку намісництва на Гетьманських валах у Львові. Близько першої дня до його кабінету зайшов студент права Мирослав Січинський, віку 20 років. Розгорнув папери і дістав револьвер: "Се за наші кривди, за вибори, за смерть Каганця!"— вигукнув він. Пролунали 4 постріли, Потоцький упав. Перша куля потрапила в ліве вухо й зачепила мозок. Наступні пробили лоб, палець лівої руки і ліве плече. До кабінету вбіг секретар. Почалася паніка. Січинський поклав револьвер на підлогу, вийшов до передпокою і сів. За півгодини прийшов поліцейський комісар, українець Бігун, Січинський пішов до нього із зізнанням. Бігун замовив фіакр, аби відвезти його до поліції...

Детальніше...

Переяславська рада як факт і як міф

У сучасній Україні варто тільки назвати в більш-менш політично заангажованому середовищі слова "Переяслав", "Переяславська рада", "Переяславська угода" чи "вплив Переяслава", як ваші співрозмовники негайно поділяться щонайменше на два табори. Одні будуть говорити про закономірність, благотворність впливу, потрібність і так далі Переяславської ради від 1654 р. для всієї подальшої української історії. Інші не менш категорично будуть заперечувати позитивний вплив цієї події. Втім, можлива і третя позиція - нищівна лайка всього українського як нездатного на щось путнє, як приреченого на Переяслави, або цинічно-постмодерна усмішка: годі жити міфом Переяслава, варто зануритися в інші, приємніші міфи або почати з усіма ними тотальну боротьбу...

Детальніше...

Як українці зупинили сталінську агресію у Фінляндії

«То не моя весна
Моя весна прийде з громами.
Із брязкотом шабель, під шелест прапорів,
З ненавистю й любов’ю до нестями,
Із криком раненим й криком таборів...».
Юрій Городянин-Лісовський

Весною 1939-го р. Сталін розробляв плани загарбання Фінляндії. З цією метою було ініційовано мирні переговори щодо обміну територіями, які протягом вересня-жовтня 1939 р. проходили у Москві і мали змусити Фінляндію поступитись Карельським перешийком та районом Петсамо на користь СССР. Однак фіни зайняли безкомпромісну позицію щодо неможливості перегляду державних кордонів, побоюючись, що територіальні поступки Москві порушать внутрішню єдність країни. Тим паче, що подібні поступки призвели до зникнення з мапи Європи Чехословаччини та Польщі. До листопада 1939 р. мирні совєцько-фінські переговори про новий міждержавний кордон зайшли у глухий кут, вихід з якого був лише один – війна... І вона не забарилась!

Детальніше...