Батуринська трагедія

13 листопада 1708 р. сталася одна з найбільших трагедій в історії України - "батуринська різня". Йшов восьмий рік Великої Північної війни. Молодий король Швеції та чудовий полководець Карл ХІІ отримував перемогу за перемогою над московськими військами. Старий та мудрий гетьман Іван Мазепа, розуміючи політику Петра І та московського царату загалом, передбачав, що козацька автономія буде постійно утискатися.

Детальніше...

УНР на роздоріжжі

Історія УНР показала, що ліберальний підхід до боротьби є смертоносним для держави в умовах зовнішньої загрози для її існування. Російська імперія, після Лютневої революції 1917-го р., буквально тріскалась по швах: ряд народів, поневолених імперськими діяннями з боку Росії отримали шанс на свою свободу. Вільними стали Фінляндія, кавказькі народи, частина Прибалтики, Білорусь... Такий самий шанс на свободу, власну державу та самостійність отримала і Україна!

Детальніше...

Хмельниччина очима сучасників

Епоха Хмельниччини заклала яскравий відбиток у народній свідомості українця. Чи то пак, русина, як тоді слід було себе звати. Однак, перш за все, слід розібратись, чим саме була ця епоха для тогочасного люду, і як бачили її сучасники, які сенси вносили у образи, які ми пов’язуємо з тими часами. На мою думку, найбільш правильне трактування цих подій це слово "революція". Саме революцію вчинив Богдан Хмельницький, однак значення цього слова слід прийняти не сучасне.

Детальніше...

Московський централізм і українська автономія

Російський централізм має глибокі коріння ще в історії Московії, а ідея всемогутнього монарха як помазаника Божого забезпечила створення механізму легітимності й єдності імперії. Концентрація влади запобігала виникненню будь-яких незалежних центрів. У процесі розширення своїх володінь Московія поширювала своє розуміння влади на ці території, знищуючи там усі місцеві особливості. Поступово вона перетворилася у величезну багатонаціональну, але централізовану імперію.

Детальніше...

Чому Україна не "окраїна"?

Назва нашої країни УКРАЇНА з'явилася в останній чверті XII ст. Уперше в Іпатівському списку "Повісті минулих літ", де літописець розповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 р., сказано: «І плакали по ньому всі переяславці... За ним же Україна багато потужила». Через 2 роки, у 1189 р., було відзначено, що князь Ростислав приїхав «...до України Галицької...». Походження назви Україна здавна привертало увагу вчених, але однозначного пояснення й досі немає. Одні дослідники пов'язували її зі словами край «найвіддаленіша від центру частина території, околиця...», у (біля) краю, тобто "погранична територія", інші - з іменниками край, країна у значенні «рідний край, своя країна, рідна земля; земля, населена своїм народом...».

Детальніше...