Між кінцем України-Руси і Гетьманатом

Сучасну українську історіографію можна назвати досить молодою галуззю вітчизняної історичної науки. І в ній ще досі можна знайти багато "білих плям", які найчастіше заповнюються точками зору історіографії радянської/російської. Звідси випливають, наприклад, смішний стереотип "триєдиного братського народу", оцінок правління різних українських політичних діячів, нав'язаного комплексу неповноцінної малої нації, тощо.

Детальніше...

Хто такі козаки-характерники?

Українська історія - це дзеркало трагічної долі великого народу, який володів знаннями (навіть у побіжному порівнянні, виходячи із тих фрагментарних досліджень старовини, які дішли до нас), що були значно вищими за знання іхніх сучасників із інших етносів. І досі навколо українців, зокрема козаків, існує такий собі ореол містичності.

Детальніше...

Війна князя Ігоря з Візантією

Прагнучи твердо стати над Чорним морем, київський князь Ігор зустрів там серйозний опір з боку візантійських колоній і передусім рибалок Корсуня. Суперечка йшла з питань риболовлі в гирлі Дніпра і в Криму. У боротьбі з правителем України-Русі, візантійські базилеї вперше почали використовувати орди печенігів, які часто нападали на землі України-Русі.

Детальніше...

На скривавленій землі

Під час відступу Червоної армії влітку 1941 р. війська НКВД провели масові екзекуції в’язнів. І не тільки в Західній Україні, а й у Вінниці, Харкові та Криму. Відступ Червоної армії з території України влітку–восени 1941 року ознаменувався багатотисячними колонами військовополонених, безладною евакуацією місцевого населення, форсованою мобілізацією, спаленими мостами, зруйнованими підприємствами, засобами комунікації, міськими й сільськими об’єктами, отруєними запасами продовольства та води. До того ж він залишив по собі гори трупів розстріляних і понівечених в’язнів внутрішніх тюрем НКВД, показавши чи не в найгірший спосіб обличчя сталінського режиму.

Детальніше...

Тяглість української історії та державотворення

За роки совєцької влади Москва виплекала в Україні ціле покоління представників так званої "академічної науки", які щедро фінансуються та просуваються по драбині "наукової ієрархії" не тільки ідеологічними службами Луб’янки, а й промосковською не-українською владою. Єдиним їх завданням є максимальна підтримка казки про Київську Русь як "колиску 3-х братніх народів".

Детальніше...