Надзвичайна живучість і стійкість совєцької влади (74 роки) пояснюється, в тому числі, її надзвичайно хитрою політичною стратегією і тактикою класової боротьби. В 1917 р. і раніше, більшовики закликають селян не чекати земельної реформи, яка все відкладається і відкладається, а самим захоплювати землі і маєтки поміщиків. Вони обіцяють селянству землю і волю. Партія більшовиків піднімає третю революцію – в жовтні 1917 р. (друга – в лютому 1917 р., перша в 1905 р.), вдаряють по Тимчасовому Уряду, соціалістичних угодовцях (есерах і меншовиках), буржуазії, розбивають їх...

У середині серпня 1649 р. неподалік міста Зборів, на берегах річки Стрипа, відбулася битва між об'єднаними військами козаків під проводом Богдана Хмельницького і кримських татар Ісляма Ґірая ІІІ з польським коронним військом під керівництвом короля Яна ІІ Казиміра. Битва ця стала черговою перемогою українського гетьмана та ряд обставин не дозволив йому розгромити ворога остаточно і скористатися результатами перемоги у повному обсязі.

У статті піднімається питання дослідження давньоруської епохи в сучасній історичній науці. Автор звертається до необхідності встановлення рубежів першого протидержавного утворення східних слов’ян "Руської землі" та розкриття основних характеристик населення, що проживало на його території.

Розвиток міст початку ХХ ст. сягає значного соціально-економічного і, перш за все, промислового піднесення. У 1900-х рр. зростають темпи модернізаційних процесів у найбільших промислових центрах Російської імперії, і зокрема в містах Катеринославської губернії. Це вплинуло на швидке зростання населення та перетворення Придніпров'я на провідний регіон. Тому дослідження найбільш важливих аспектів розвитку тогочасного суспільства, аналіз впливу індустріалізаційних процесів на життя міського населення в цілому є досить актуальними сьогодні.