Чи була опозиція в УПА?

У 1991 р. у Тернополі вийшла з друку "Історія УПА" – праця доцента кафедри історії та етнографії Львівського університету Юрія Киричука, вченого з плеяди молодшої ґенерації. Не з вини автора у працю вкралися деякі неточності, які, треба сподіватися, згодом він сам перевірить і виправить. Ось деякі з них: ІІ-й Великий збір ОУН відбувся не в березні, а в квітні 1941 р.; відступаючи, не "червоні війська вчинили масу злочинів і насильства", а чекісти й підпорядковані їм так звані Внутрішні війська; Голова уряду Західньо-Української Народної Республіки звався не Калевицький, як надруковано у праці, а Кость Левицький; Бандеру і Стецька "гестапівці схопили" не 15 вересня 1941 р., а значно раніше – Бандеру арештували 05.09.1941, а Стецька арештували 09.07.1941; і так далі. Але ця стаття не про помилки, а про незвідані сторінки звитяжної історії УПА.

Детальніше...

Україна – наша Ненька єдина

З давніх часів на території України жили люди — скіфи. Великі воїни, землероби й скотарі. Тут вони гинули за свій дах, будинок, сім'ю. Незабаром гуни вигнали скіфів з українських степів, а самих гунів невдовзі витіснили слов'янські племена...

Детальніше...

Легенди Самарського монастиря

За півтора кілометра від центру Новомосковська, у лісі за річкою розкинувся Самарський Пустинно-Миколаївський чоловічий монастир. Відомо, що ще дерев'яним монастир був заснований на початку XVII ст. київським ченцем Паїсієм. Тоді ж формується місцева козацька слобода Самарчук – давня назва Новомосковська. Пізніше храм став справжньою святинею у запорозьких козаків, які приїздили сюди "на зимівлю".

Детальніше...

Подружжя Олександра і Софії Русових: історіографічне дослідження

У даній статті аналізується історіографічний аспект подружжя Олександра та Софії Русових. Одразу необхідно зауважити, що історіографічний доробок на тему "Подружнє життя Олександра та Софії Русових" можна розділити на декілька періодів. Критеріями періодизації виділяємо, по-перше, основні етапи української історії, які визначали особливості життя та діяльності окремих історичних постатей, що стали об’єктом історичних студій. По-друге, немаловажливим критерієм є поява нових історичних праць з цієї тематики, які, зокрема, за формою та змістом можна розділити на наукові праці (монографії та статті), науково-популярні розвідки та популярну літературу. По-третє, ще одним важливим критерієм для створення періодизації є розвиток історичної думки, який відбувається на фоні певних історичних подій і відображає ставлення до конкретних персоналій.

Детальніше...

Світоглядні ідеї Сергія Єфремова

Сергій Єфремов – непересічна особистість свого часу. Його громадська та наукова діяльність відіграла важливу роль у становленні української державності. В одній із своїх статей він написав: «Люди умірають – ідеї вічні, і хоча б скільки жертв людських коштували нам нові пригоди, але ідея воскресення українського народу вічна – і вона справдиться». Сергій Єфремов усе своє життя віддано працював задля втілення цієї ідеї в життя. Перечитуючи його твори, здається, що він писав їх не століття тому, а буквально вчора, так багато в чому вони відображають актуальні проблеми сьогодення. Отже, постає питання про розгляд світоглядних ідей даної особистості задля кращого її розуміння. У цьому і полягає актуальність даної теми.

Детальніше...