Роль жінки в культурній історії козацької доби

У науковій літературі та масовій суспільній свідомості культура українського козацтва — це винятково культура чоловіків. Архівні матеріали, козацькі літописи, історичні джерела, наявна наукова та художня література з історії козацтва висвітлюють переважно історію культури чоловіків. Однак і жінка у формуванні культурного простору України XVII–XVIII ст. відіграла значну роль, щоправда, здебільшого про неї мало що відомо. На нашу думку, роль жінки в культурній історії козацької доби не достатньо досліджували. У більшості сучасних теоретичних концепцій та емпіричних студій, що аналізують українську культуру XVII–XVIII ст., не йдеться про ставлення до жінки в культурі українського козацтва, статусу і ролі жінки в культурному середовищі та культуротворчих процесах барокової доби.

Детальніше...

Два різні народи

Багато москалів заявляють, що вони, українці та білоруси - це один і той же самий народ!? Свої запевнення вони базують на факті, що був час, коли українці називали себе "РУСЬКИМИ" і москалі (тобто росіяни або ж насправді москвини) говорили про себе і справді ще говорять про себе як "РУССКІ".

Детальніше...

"Кодекс піратів" та закони запорожців XVII ст.

Що може бути спільного між запорізькими козаками та карибськими піратами початку XVII ст.? Заглибившись в історію цих вільних озброєних спільнот, ми побачимо, наскільки схожими є соціально-політичні фактори, що призвели до виникнення таких об’єднань. Хоча територіально ні козаки, ні карибські пірати не могли мати зв’язків, їх військова тактика, а також спроби організації державних утворень на певних територіях чи навіть на окремо взятому судні були напрочуд схожими. Найкраще це простежується на прикладі так званого кодексу, тобто збірки законів, яка знаходилася в основі суспільних відносин...

Детальніше...

Атентат Мирослава Січинського

У неділю, 12 квітня 1908 р., цісарський намісник Галичини 46-річний граф Анджей Потоцький приймав прохачів у будинку намісництва на Гетьманських валах у Львові. Близько першої дня до його кабінету зайшов студент права Мирослав Січинський, віку 20 років. Розгорнув папери і дістав револьвер: "Се за наші кривди, за вибори, за смерть Каганця!"— вигукнув він. Пролунали 4 постріли, Потоцький упав. Перша куля потрапила в ліве вухо й зачепила мозок. Наступні пробили лоб, палець лівої руки і ліве плече. До кабінету вбіг секретар. Почалася паніка. Січинський поклав револьвер на підлогу, вийшов до передпокою і сів. За півгодини прийшов поліцейський комісар, українець Бігун, Січинський пішов до нього із зізнанням. Бігун замовив фіакр, аби відвезти його до поліції...

Детальніше...

Переяславська рада як факт і як міф

У сучасній Україні варто тільки назвати в більш-менш політично заангажованому середовищі слова "Переяслав", "Переяславська рада", "Переяславська угода" чи "вплив Переяслава", як ваші співрозмовники негайно поділяться щонайменше на два табори. Одні будуть говорити про закономірність, благотворність впливу, потрібність і так далі Переяславської ради від 1654 р. для всієї подальшої української історії. Інші не менш категорично будуть заперечувати позитивний вплив цієї події. Втім, можлива і третя позиція - нищівна лайка всього українського як нездатного на щось путнє, як приреченого на Переяслави, або цинічно-постмодерна усмішка: годі жити міфом Переяслава, варто зануритися в інші, приємніші міфи або почати з усіма ними тотальну боротьбу...

Детальніше...

Як українці зупинили сталінську агресію у Фінляндії

«То не моя весна
Моя весна прийде з громами.
Із брязкотом шабель, під шелест прапорів,
З ненавистю й любов’ю до нестями,
Із криком раненим й криком таборів...».
Юрій Городянин-Лісовський

Весною 1939-го р. Сталін розробляв плани загарбання Фінляндії. З цією метою було ініційовано мирні переговори щодо обміну територіями, які протягом вересня-жовтня 1939 р. проходили у Москві і мали змусити Фінляндію поступитись Карельським перешийком та районом Петсамо на користь СССР. Однак фіни зайняли безкомпромісну позицію щодо не-можливості перегляду державних кордонів, побоюючись, що територіальні поступки Москві порушать внутрішню єдність країни. Тим паче, що подібні поступки призвели до зникнення з мапи Європи Чехословаччини та Польщі. До листопада 1939 р. мирні совєцько-фінські переговори про новий міждержавний кордон зайшли у глухий кут, вихід з якого був лише один – війна... І вона не забарилась!

Детальніше...