Атентат Мирослава Січинського

У неділю, 12 квітня 1908 р., цісарський намісник Галичини 46-річний граф Анджей Потоцький приймав прохачів у будинку намісництва на Гетьманських валах у Львові. Близько першої дня до його кабінету зайшов студент права Мирослав Січинський, віку 20 років. Розгорнув папери і дістав револьвер: "Се за наші кривди, за вибори, за смерть Каганця!"— вигукнув він. Пролунали 4 постріли, Потоцький упав. Перша куля потрапила в ліве вухо й зачепила мозок. Наступні пробили лоб, палець лівої руки і ліве плече. До кабінету вбіг секретар. Почалася паніка. Січинський поклав револьвер на підлогу, вийшов до передпокою і сів. За півгодини прийшов поліцейський комісар, українець Бігун, Січинський пішов до нього із зізнанням. Бігун замовив фіакр, аби відвезти його до поліції...

Детальніше...

Переяславська рада як факт і як міф

У сучасній Україні варто тільки назвати в більш-менш політично заангажованому середовищі слова "Переяслав", "Переяславська рада", "Переяславська угода" чи "вплив Переяслава", як ваші співрозмовники негайно поділяться щонайменше на два табори. Одні будуть говорити про закономірність, благотворність впливу, потрібність і так далі Переяславської ради від 1654 р. для всієї подальшої української історії. Інші не менш категорично будуть заперечувати позитивний вплив цієї події. Втім, можлива і третя позиція - нищівна лайка всього українського як нездатного на щось путнє, як приреченого на Переяслави, або цинічно-постмодерна усмішка: годі жити міфом Переяслава, варто зануритися в інші, приємніші міфи або почати з усіма ними тотальну боротьбу...

Детальніше...

Як українці зупинили сталінську агресію у Фінляндії

«То не моя весна
Моя весна прийде з громами.
Із брязкотом шабель, під шелест прапорів,
З ненавистю й любов’ю до нестями,
Із криком раненим й криком таборів...».
Юрій Городянин-Лісовський

Весною 1939-го р. Сталін розробляв плани загарбання Фінляндії. З цією метою було ініційовано мирні переговори щодо обміну територіями, які протягом вересня-жовтня 1939 р. проходили у Москві і мали змусити Фінляндію поступитись Карельським перешийком та районом Петсамо на користь СССР. Однак фіни зайняли безкомпромісну позицію щодо не-можливості перегляду державних кордонів, побоюючись, що територіальні поступки Москві порушать внутрішню єдність країни. Тим паче, що подібні поступки призвели до зникнення з мапи Європи Чехословаччини та Польщі. До листопада 1939 р. мирні совєцько-фінські переговори про новий міждержавний кордон зайшли у глухий кут, вихід з якого був лише один – війна... І вона не забарилась!

Детальніше...

Революція на Північному Кавказі

Політичне життя російських партій на початку 1917 р. rледве жевріло. Воно зосереджувалось по містах і керувалось майже виключно зайшлими з Півночі інтелігентами. Чутка про революцію в Петрограді для населення Північного Кавказу була громом з безхмарного неба. По містах цю вістку стрінули з радістю, городовики — з великим задоволенням, а козаки — спокійно. Російська й зросійщена інтелігенція вважала, що революція спричиниться до зросту міжнародньо-політичного значення і слави Росії і дасть можливість зреалізувати її мрії.

Детальніше...

Світ шляхів та кордонів

Світ, у нашому земному вимірі, існує у двох іпостасях. За визначеннями Гантінґтона це світ "кордонів" та світ "шляхів". Вони, наче у пісні: «Ты на суше – я на море...», - ніколи не зустрінуться, але й не житимуть у спокої на віддалі. Чому? Світ "кордонів" прагне окреслити свою територію, відмежуватись від решти, а також захопити несвоє...

Детальніше...

Як світ дізнався про УПА

Більш ніж півстоліття тому, а саме 6 травня 1947 р. СССР, Польща та Чехословаччина підписали договір про спільну боротьбу з Українською Повстанською Армією. Не маючи змоги самостійно придушити опір українців, червоний Кремль, фактично, був змушений звернутися по допомогу до своїх комуністичних сателітів. Напередодні чергового "Дня Перемоги" у календарі значилася ще одна важлива дата - 6 травня, на яку припадає 60-та річниця підписання договору між СРССР, Чехословаччиною та Польщею про спільну боротьбу з УПА. Тепер, коли "свято Перемоги" позаду, можна не ризикуючи наразитися на емоційну реакцію ідеологічних супротивників, розглянути цей епізод в українській історії, який став важливим кроком до того, щоб світова спільнота дізналася про визвольну боротьбу українського народу...

Детальніше...