Як ставитися до Папи Франциска?

Папа Франциск здійснив чимало суперечливих кроків у суто релігійній площині. Що вже говорити про його політичну діяльність. Лише за останні півмісяця Франциск двічі, 1 і 14 січня, виступив із промігрантськими заявами. Як до цього ставитися нормальним католикам? Як зберігати "вірність Папі" при тому, що Франциск веде Церкву сумнівним курсом, а також відверто працює у одному руслі з глобалістськими антихристиянськими силами?

Передусім потрібно пригадати, чим є Папа з католицької точки зору. Папа Римський — це не якийсь чарівник чи надлюдина. Це — людина, покликана очолювати Церкву на землі. А людина за своєю природою слабка і здатна до помилок. Папа не є винятком. Бог наділив Папу непомильністю у справах віри і моралі у випадках, якщо він здійснює екстраординарне вчительство. Однак Бог не забрав у Пап здатності помилятися у інших питаннях — у особистому житті, у керівництві Церквою, у політиці, а також у звичайному, ординарному вчительстві щодо віри і моралі. Здатність Пап помилятися не означає, що Папа має авторитет лише тоді, коли навчає "ex cathedra". Одначе вона змушує усвідомити, що Папі не завжди і не всюди варто демонструвати послух. Причому рівень непослуху може бути різний — в залежності від помилковості його поведінки.

Напевно більша частина Пап — святі. Але історія знає періоди падіння престолу апостола Петра. Візьмемо для прикладу Папу Олександра VI. Він використовував своє церковне становище для того, аби відстоювати інтереси своїх позашлюбних синів. Чи варто бачити у такій поведінці якесь "учительство" і вияв папського авторитету? Питання риторичне. Подібно ми можемо дивитися на дії Франциска, які суперечать вірі і здоровому глузду. У намаганнях Папи Франциска підтримати процеси міграції християнства не більше, ніж у поході Папи Борджіа до якоїсь зі своїх коханок. Це виключно його помилкова діяльність.

Інакше кажучи, католики мають повне право ігнорувати ті слова і дії Папи Франциска, які явно суперечать здоровому глузду. Причому, оскільки Франциск значною мірою підірвав авторитет апостольського престолу, можна не лише ігнорувати, але й критикувати — аби правильно зорієнтувати інших людей. Одночасно, критично ставлячись до Франциска, потрібно бачити у ньому дійсного Папу. Принаймні, допоки не з'являться факти, які свідчили б про зворотнє.

 

© Націоналіст ХРЕСТОНОСЕЦЬ