Святий Василій Великий

У сучасному світі старовинні тексти прийнято вважати музейними артефактами, що не становлять жодного "прикладного" значення для людини в добу "прогресу". Сама ідеологія "прогресу" перейшла в розряд псевдо-релігії з фанатичними послідовниками, що люто захищають свої догмати і моляться на будь-які нововведення та винаходи, попри те, що останні ставлять навіть саму людинську істоту на межу зникнення. Однак, коли справа доходить до вирішення фундаментальних проблем у суспільстві, відносин між людьми чи навіть екології сучасні та пост-сучасні винаходи рідко стають в пригоді, і ось тоді люди знову звертають погляд на старовинні манускрипти.

Для нас, людей православних, важливим джерелом ідей як повсякденного життя, так і суспільного устрою є твори святих отців нашої Церкви, серед яких відзначається святий Василій Великий, єпископ Кесарії Кападокійської, пам'ять якого звершується 1 (14) січня. Він жив в IV ст. і походив зі знатної родини греків Малої Азії (сучасна турецька Анатолія). Отримав освіту в Афінській академії, заснованої самим Платоном. Творча спадщина святого Василія Великого стосується як духовної боротьби, так і настанов вірним в суспільному та повсякденному житті.

На духовній ниві святий Василій Великий атакував атомістів та еретиків аріан-раціоналістів — провісників атеїзму та матеріалізму пізньоантичної доби. Він заперечував твердження про самоорганізацію світу з дрібних часток, наполягаючи на ідеї розумного створення та облаштування світу Богом. У спокушених сучасною наукою таке твердження викличе глузливу посмішку, проте Василій Великий дійшов у своїх роздумах цікавих висновків. Василій Великий підкреслює глибокий взаємозв'язок між складовими живої та неживої природи, у тваринному і рослинному світі. Тваринний світ він навіть ставить у приклад людям, адже тварини живуть точно за твореними Богом законами, на відміну від людей, які їх порушуючи, ставлять себе на шлях саморуйнації. По суті святий Василій простими словами заклав основи того, що нині зветься "глибинною екологією".

Проте, на відміну від нинішніх "екологістів", які вкрай часто є союзниками прогресистів, зажерливого капіталу та лібералів, ладних до нескінченності воювати зі всіма проявами людськості, святий послідовно наполягав на священній і непорушній природі створеного Богом світу та його законів. У боротьбі проти аріан-евноміанців Василій Великий творить підвалини православного богослів'я яке водночас твердить про можливість пізнання Бога людиною, і в той же час ставить причастя Божественної благодаті, непояснюваним і непридатним для словесного чи розумового описання чином як єдиноможливий час для цього. Єретики в той же час твердили або ж про цілковиту неможливість пізнання Бога, або ж про пізнання шляхом зведення божественного до суто науково-раціоналістчних розмислів. Обидва єретичні підходи стали провідними в ідеології Нового часу (модерну), що і призвело до тріумфу капіталізму, споживацтва, трансгуманізму та кризи довкілля.

Святий Василій присвятив чимало часу написанню листів та послань до своїх послідовників та навіть простих вірних, яких він зустрічав у своїх мандрах. Так він дає слушну пораду воєводі Андроніку: "Бо ж взяти в свої руки тих, хто противиться, властиво чоловікові мужньому і повному смислі начальникові; але бути приязним і лагідним до вже підкорених, властиво чоловікові, що перевершує всіх висотою розважливості та доброти". У листі до дружини Нектарія святий дає поради як долати подружжю горе в родині: "Пощади супутника свого: будьте втіхою один для одного; мучаючи себе горем, не робити іншого ще нещаснішим".

За свою мудрість святий Василій Великий здавна шанувався в Русі-Україні. Його ім'я взяв собі в хрещенні св.ятий рівноапостольний князь Володимир, на його честь названо один з найбільших чернечих орденів, та й загалом поряд зі святим Миколаєм і святим Юрієм він був одним з найшанованіших православних святих. Іже во святих отче наш Василіє, єпископе Кесарії Кападокійської моли Бога о нас!

 

© Українська ЗЕНТРОПА