Ті, хто причащаються з однієї чаші — є рідніші, ніж родичі

Боєць кавказького спротиву спирається на свою сім'ю, свій рід, свій тейп. Це його запілля, його школа, його сумління, його гордість і служба тилу. В українців сім'я давно зруйнована ще більшовицькою владою і відновити її майже не можливо, що вже казати про таку інституцію, як Церква?!

Насправді ми не можемо покластися на родичів у важких ситуаціях. Нині іноземні маніхейські фонди роблять все, щоб остаточно добити сім'ю, як таку. В Україні функції кавказької сім'ї може виконувати лише релігійна громада, якщо вона функціонує правильно, а не як секта, яка видурює останнє, що є в людини.

Ті, хто причащаються з однієї чаші — є рідніші, ніж родичі. Бо вони — від тіла і крові Христової брати та сестри. У деяких релігійних громадах практикується солідарність, взаємодія, почуття особливої гідності, кодекс християнських понять.

Такі громади крім спільної молитви та проповіді становлять нову суспільну ланку — релігійну/церковну родину. Вони єднаються між собою під захистом Господа нашого Ісуса Христа. Бо «як же добре і приємно, коли брати живуть разом у згоді» (Пс. 133:1).

 

© Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ