Ґотична вертикаль Григорія і широта мислення Андрея

Перефразовуючи відому сентенцію, скажу: якщо б в епоху митрополита Андрея Шептицького не було єпископа Григорія Хомишина, його слід було б придумати. Тут в пригоді стане вчення їхнього сучасника Гавриїла Костельника про контрасти та бліде світло буденної свідомості. Епоха Андрея була сповнена контрастів, де постать блаженного священомученика Григорія вносила творчу різнобарвність.

На відміну від християнського демократа Андрея, єпископ Хомишин був прихильником християнської конституційної монархії. Останній добре розумів, що не вдасться втримати священиків та мирян від участі в політичному житті, тому процес, який не можливо було зупинити, вирішив очолити особисто, започаткувавши католицький клерикальний рух. Так, вже у 1930 р. утворено Українську Католицьку Народну Партію.

Слід віддати належне прозорливості та гнучкості провідникові галицького консервативно-окциденталістського руху, коли назвою "католик", "католицький" почали зловживати. Як зазначає блаженний, "патріоти з націоналістичного табору (тоді з’являються спроби сформулювати засади "католицького" або "християнського" націоналізму), він беззастережно відмовляється від використання його у назві організації, яку перейменовує в Українську Народну Обнову. Адже, на думку блаженного: «Краще зазначити свій католицизм ділом, ніж тільки назвою».

Тут єпископ Григорій, свідомо чи підсвідомо, передбачив ще одну деталь: скорочена абревіатура його організації УНО схожа на абревіатур Організації Українських Націоналістів (ОУН), з якими вів гостру полеміку, картаючи за "деструктивний націоналізм як причину руїни". Крім цього, Станіславський владика пояснює відмову від використання терміну "партія": «У нас аж кипить від різного роду партій, які взаємно одні одних поборюють і спричиняють щораз більший національний розклад. Партія завжди ексклюзивна. Водночас згадана організація має за мету обновити все народне життя і то на засадах Христових, як про те говорить святий апостол Павло до Ефесян: "Обєднати все у Христі!"».

Видається, що блаженний Григорій був за крок до утворення чогось, на кшталт "християнського ордену". Тому мав рацію інший їхній сучасник поет Євген Маланюк, коли писав, що духовний купол митрополита Шептицького мав би завінчати вимурувані єпископом Хомишиним готичні склепіння. Повертаючись у сьогоднішній блідий, позбавлений богословських контрастів, світ, зазначимо, що ширину мислення митрополита Андрея неможливо повноцінно розкрити без готичної вертикалі блаженного Григорія!

 

© Олег ГІРНИК