Ким був Ісус і, що таке гріх?

Все що сталося і те, що відбувається нині з кожним наступним поколінням людей, є незворотним процесом. Шлях людини і суспільства, це завжди шлях вгору, огинаючи певні перешкоди дрібні та великі. Але якщо здолати одну перешкоду, немає можливості, тоді потрібно терміново гальмувати свою ходу і дертися через проблемне місце. І все це буде робитись тільки для того, щоб стрімголов мчати вниз до неминучості плинного буття.

Проблеми конкретних людей або суспільств виникають тільки тоді, коли ця людина або це суспільство не здатні гальмувати взагалі або вчасно. А ось набирати прискорення, люди бездумно здатні, ще й як. І саме це, на думку багатьох, є успіхом у житті. А тому вони летять як метелики на вогонь. Проте не всі так роблять, а тільки більшість. Дехто ж все-таки вміє вчасно пригальмувати. Ось саме на цих людей, і на ці спільноти, потрібно людям молитися, і робити їх своїми провідниками. Саме у них є шанс врятувати інших, врятувати весь світ. Це люди і спільноти, які вміють гальмувати, і вміють давати задній хід.

Можливо, що саме Ісус і був такою людиною при житті, але його образ після смерті, вірогідно, вельми спотворився і передався майбутнім поколінням в перекрученому вигляді. Тому що боязнь гріха це і є процесом гальмування. Це осмислення благих вчинків і дій, які відбуваються сьогодні. Можливо, що якби Ісус зміг прожити довше, він би передав людям своє вчення саме в такому ключі. Тому що, видатний за своїм значенням вчинок однієї людини, завжди переростає в незворотну ланцюгову реакцію в середовищі безлічі інших людей. І якщо одна людина скаже іншим: «Ходімо вбивати на благо!», то це обов'язково спричинить за собою ланцюгову реакцію безлічі вбивств. Але, чи буде це на благо?!

Вся справа в тому, що деякі конкретні люди, і невеликі спільноти людей, все-таки мають здатність до гальмування, а дуже великі спільноти і людство в цілому, взагалі не здатні гальмувати процеси свого розвитку і життя. Тому що всі процеси це тільки природна ланцюгова реакція їх розвитку та поширення. Не існує способів гальмувати природні ланцюгові реакції життєвих процесів. У них свій шлях, і він не підконтрольний розуму, а тим паче людям. Існує мільйони прикладів з нашого життя аби показати суть цього явища як такого. Саме цим шляхом, весь людський світ почав жити з тих пір, коли перша людина взяла у руки палицю і застосувала її як знаряддя для добування своєї користі. Тоді ж мільйони інших людей зробили те саме. Хтось один додумався до того, аби приробити до палиці тятиву і натягнути її для стрільби. Мільйони інших людей зробили те ж саме. Лише один може збагнути, як використовувати колесо, а мільярди досі на ньому їздять. Кілька фізиків придумали атомну бомбу, однак тепер ця зброя масового знищення є найбільшою проблемою для всього людства.

У всіх цих прикладах не існує гальм процесу, що відбувається. І жодна окремо взята людина не здатна пригальмувати глобальні процеси, що розвиваються. Можливо, що Ісус це розумів ще тоді. І саме від цього він хотів людей застерегти, якби звичайно його не вбили. А протягом наступних століть його думки ще й всигли перекрутити. Можливо, що він хотів аби великі маси людей не довіряли б конкретним і харизматичним постатям. Саме безпосередній вплив на великі маси людей зверху до низу, це найвищий злочин! Це найвищий гріх, який тільки може бути в природі. Незалежно від того, чесні це люди або негідники. Можливо, що Ісус хотів аби люди вирішували і обмірковували свої проблеми абсолютно самостійно, і саме в тих спільнотах, де вони конкретно живуть. І тільки потім, виносили б їх на суд представників інших громад. Адже таким чином, відповідальність за гріх, розподілялася б і в низах, і на всіх інших вимірах. Тоді б існувала можливість вислуховувати кращі з думок, обрані з безлічі можливих. Тож якщо Ісус вчив саме цьому, то натовп ніколи б не довіряв одній людині, що веде вперед. А люди вибудовували процеси свого життя згідно ієрархії, де вершини піраміди були підпорядковані своєму фундаменту, адже спочатку вимощують основу, а вже потім будують все інше. Саме це і є шлях гальмування. Бо це єдиний і найстійкіший, найнадійніший принцип життя, що виключає тиражування мільйонами людей гріха наполегливих і харизматичних безумців-глашатаїв, провідників натовпу бидломаси до загальної людської катастрофи. Погляньте-но на історію!..

Але Ісус помер, а його послідовники, пішли по шляху руху без гальм, і зациклилися на "прощенні" чи "не прощенні" гріхів. Адже справа ж не в прощенні або покаранні за гріхи. Справа в їх недопущенні у верхах і, щоб людська маса не йшла шляхом руїни згори до низу і навпаки. Тут справа в самому принципі життя, коли гріхи не пропускають догори людських пірамід, і коли багатоступінчасто контролюється цей процес їх недопущення. Тільки таким шляхом можна виключити глобальні проблеми, які завжди виходять згори. Самі люди були і будуть грішні. Без гріхів взагалі життя не існує. Але гріхи повинні залишитися внизу пірамід, вони повинні відсіятись і відфільтруватись при русі людей від знизу догори. Тільки тоді ці гріхи виправляються і вони завжди локальні. Ну, а коли, мільйони людей слухняно йдуть за всього одним або декількома лідерами, це і є ланцюгова реакція масового поширення гріха, всього від кількох осіб. І це справжня глобальна катастрофа. Світова гріховна руїна, що поширюється як вірус або чума...

 

© Геннадій ОЗЕРОВ