Хрещення Русі – фундамент української державності

Однією з світлих сторінок історії є поява християнства на українській землі. Багато хто вважає, що християнська віра з’явилася в Україні-Русі при хрещенні її Володимиром І Великим, або ще при прийнятті християнства його бабусею Ольгою, але є факти, що християнство існувало на українському терені ще у ІІІ ст. Про це свідчать візантійські джерела та записи церковних письменників, таких як Тертуліан (ІІІ ст.), Афанасій Олександрійський (IV ст.), Іван Золотоустий (IV-Vст.). Вони неодноразово згадують про поширення християнства скіфами та сарматами, і відповідно про появу Скіфської єпархії, центром якої було фракійське місто Томи. Саме тому Скіфська єпархія мала вплив на територію, де вже у сучасності розмістилася Одеська область.

Якщо опиратися на праці Івана Огієнка, він же і митрополит Іларіон, то можна розділити думку, що паралельно Скіфській єпархії існували і інші єпархії на території України. Зокрема мова йде про Крим, де після прибуття у 310 р. місіонерів-єпископів Василія і Єфрема з’явилася єпархія у Херсонесі. Проте одним із дискусійних питань є саме запровадження християнства на Русі. Дуже часто дослідники першочергово називають причиною прийняття християнства саме політичний чинник, відповідно їхнім словам, русичі прийняли Христову віру, щоб мати нормальний зв’язок з державами Європи, які вже давно були християнськими. Можна схилятися до цієї думки, проте без сумніву основною причиною є те, що русичі просто модернізували себе під тодішній цивілізований світ, адже у Середньовіччі християнство стало фундатором суспільства і Європи.

До офіційного прийняття християнства Володимиром І Великим, до нього приходили місіонери з різних релігійних течій, серед запропонованих релігій був і іудаїзм, іслам, буддизм та звичайно християнство західного та візантійського зразку. Вибір Володимира був прийняти хрещення у Візантії, чим зробив величезний крок до піднесення України-Русі як могутньої держави у Європі. Не тим, що русичів почали по іншому сприймати у політичному контексті, а тим, що завдяки правлінню Володимира та Ярослава Мудрого Україна-Русь стала однією з основних країн Європи. Полеміка найбільше виникає саме при темі "Хрещення Русі", оскільки є частина суспільства, яка вважає, що русичів силою змусили прийняти християнство. Відповідно для прикладу підносять факти численних вбивств та катувань, за відмову приймати нову віру. Тут важливо згадати, що до прийняття християнства русичі не мали єдиної, спільної віри, оскільки у кожного племінного союзу були свої боги. Це вносило ворожнечу між племенами, що призводило до внутрішніх війн, які за жертовністю не відставали від числа вбитих при прийняті християнства.

Як факт, що християнство об’єднало племена у єдиний народ, саме тому без сумніву можемо вважати християнство фундаментом єдиної української держави. Адже до 988 р. об’єднати племена було вкрай тяжко, виступи проти княжої влади були все частіші, але зверніть увагу, після прийняття християнства вже протягом століття Русь вийшла на рівень топ-держави у Європі. До смерті Ярослава Мудрого (1054 р.) Україна-Русь як держава забула про сепаратизм, проте вже сини Ярослава почали міжусобиці. Протягом короткого часу після прийняття християнства стрімко почало розвиватися письмо, відповідно з’являються церковні літописи, які є джерелами для вивчення історії України-Русі, з’являються книги, і скажу більше, цілі бібліотеки. Це тільки X-XI ст., а розвиток науки і писемності Русі виходить на гарний рівень. Варто згадати, тоді ще не існувало ні Москви, а ні так званої Росії, які вважають себе "третім Римом".

Зараз одним із обов’язків європейських народів, це сформувати сильну Європу, не під лібералізмом та космополітизмом, а під традиціями та порядками, які власне і породили європейські народи такими, які вони є. Сьогодні, як і тисячу років тому, християнство може відіграти основну рису у формуванні європейського соціуму. Європа може стати справжньою, якщо правильно модифікує себе із часів Середньовіччя. Теж саме стосується і України, яка у свій час була бастіоном та опорою Європи. Потрібно відкинути стереотипи "зрадливої Європи" і формувати свою Самостійну державу, до якої потягнуться і інші самостійні. Тоді може і зв’явитися перспективний Балтійсько-Чорноморський союз, який без сумніву стане платформою для відродження традиційного християнства Європи.

 

© Юрій ГРИГОР'ЄВ