Нетрадиційні виражальні форми базових категорій християнського канону

Методологічні засади науково-дослідницької роботи, запропоновані представниками Московсько-Тартуської школи, лінгвістичного повороту, та в працях румунського філософа Мірчі Еліаде, дають змогу переосмислити твори народної традиції, на які раніше рідко звертали увагу. Під призмою підходів згаданих методологій, твори народної традиції, як-от "Казаннє руське", є перспективною темою для відображення процесу інструменталізації авторами подібних текстів категорій християнського канону та адаптації ними цих категорій до рівня народної традиції...

Детальніше...

"Дєнь Пабєди" як культ смерті і сатани

Щорічні спостереження гучних шабашів "9 травня", так званих "днів перемоги", не можуть не навести на певні роздуми релігійного характеру не тільки віруючу людину, а взагалі будь-кого, хто не втратив здібності аналізувати ці події та бачити бодай трошки вглиб від їхньої цукерково-фанфарної оболонки...

Детальніше...

Про град Божий

Коли в 410 р. Рим був розграбований готами, язичники, цілком природно, приписали катастрофу забуттю древніх богів. До тих пір, поки римляни почитали Юпітера, заявляли вони, Рим залишався могутнім; нині ж, коли імператори відвернулися від Юпітера, він перестав захищати своїх римлян. Цей язичеський аргумент вимагав відповіді. Праця святого християнської церкви Августина Блаженного "Про град Божий" (лат. De Civitate Dei), що писалась поступово між 412 р. і 427 р., і була відповіддю на паганські аргументації. Але у міру того як написання книги просувалося вперед, праця Августина Блаженного вийшла далеко за межі первинного задуму і розвернула цілу християнську схему історії - минулою, справжньою і прийдешньою...

Детальніше...

Про те, що розум діє за допомогою почуттів

Оскільки розум своєю активною діяльністю створює в нас слово і думку, завдяки цьому стали ми словесним творінням Бога. Але не мали б, як гадається, дару слова, якби на вустах лежала вся тяжкість і складність служіння потреби для тіла прийняття їжі. Тепер таке служіння прийняли ми на себе, а вуста залишили вільними для слова...

Детальніше...

Києво-Руська Православна Церква

Сьогодні вже навряд чи можна сумніватись, що початок в Києво-Руській Церкві було покладено стараннями саме святих Кирила і Мефодія, апостолів Русі, та Аскольда-Миколая, Великого Князя Київського...

Детальніше...

Святий Григорій Палама

На час Великого посту припадає ряд особливих днів, присвяченим розкриттю глибин нашої Православної віри. Друга неділя великого посту носить ім’я святого Григорія Палами. Цей святий XIV століття окреслив вершину православного віровчення, яку простими словами можна передати як ствердження про неосяжність і без початковість Бога і його енергій, і водночас про можливість причастя до них людини через молитву чи звершення обрядів, через які теж сходить на вірних Божа благодать.

Детальніше...