У Естонії відзначили День Незалежності

Сьогодні, як і кожного року, Естонія вкотре відзначає День незалежності. 97 років тому, а саме 24 лютого 1918 р. в Таллінні на пагорбі Тоомпеа був оприлюднений "Маніфест до всіх народів Естонії", який проголосив незалежну демократичну Естонську Республіку від РСФСР.

Цього року через події в Україні усі святкові заходи на чолі із президентом країни, урядовцями та вищим військовим командуванням Естонії було перенесено із столиці Таллінна до прикордонного російськомовного форпосту республіки – Нарви. Цим жестом естонці прагнуть показати східному сусіду те, що їх дух не зламати і не залякати зброєю та “гуманітарними конвоями” із “зеленими чоловічками”.
Розпочались святкові урочистості підняттям державного прапора Естонії зі сходом сонця у дворі Нарвського замку. З вітальною промовою перед присутніми виступив спікер естонського парламенту, Рійґікоґу, Ейкі Нестор. Він зазначив зокрема, що свободу своєї Батьківщини необхідно захищати, боротися за неї, якщо треба, а залишаючись байдужими, легко втратити свободу.
До підніжжя монументів загиблим героям у Визвольній війні на Нарвському гарнізонному цвинтарі в Сійвертсі урядовці Естонії на чолі із президентом Томасом Гендріком Ільвесом поклали вінки та квіти, а потім завітали до нарвської Олександрівської церкви на урочисте богослужіння. Опівдні на Петровській площі в Нарві розпочався парад Сил оборони Естонської Республіки. З промовою перед містянам і президентом Естонії виступив командувач Силами оборони, генерал-лейтенант Ріго Террас, який зазначив, що Естонія здобула перемогу у Визвольній війні тільки завдяки тому, що проти ворога піднялися всі народи Естонії.
Тим часом прем'єр-міністр Естонії Тааві Рийвас, покладаючи вінок до пам'ятника Визвольній війні у селищі Рійґікюла, неподалік Нарви, нагадав всім присутні, що вона почалася в 1918 р. з Нарви, але сьогодні з берега річки Нарви починається ЄС і НАТО. Прем'єр-міністр зауважив, що Нарва і її мешканці завжди були на передовій – так було в далекому минулому і залишається зараз.

 

© Денис КОВАЛЬОВ