Кремль не злякався "бутербродних протестів" від Калінінграда до Владивостока

Минулої суботи, 23 січня, низку міст РФ охопили стихійні демонстрації громадян на підтримку системного опозиціонера Алєксєя Навального. Того, хто назвав український Крим "не бутербродом, який туди-сюди вертають", вийшли підтримати тисячі мешканців тюрми народів. Однак на порядку денному протестувальників була лише одна вимога до путінського режиму — негайно звільнити ув'язненого політика, але аж ніяк не демонтаж чинної ґебістської системи, чиї пазурі вже давно сягають далеких країн Європи, Азії та Африки.

Розважлива людина, а таких доволі мало на території РФ, розуміє, що всі ці мітинги та побоїща є не більше ніж інсценування Кремля з метою показати колективному Заходу початок транзиту влади від одного імперця (В. Путіна) до іншого (А. Навального). Відтак поборникам реальної федералізації країни не варто сподіватися на те, що їх допустять до публічної політики та що Москва дасть більше свободи регіонам. Ґебістська влада продовжить висмоктувати наявні у суб'єктах федерації ресурси, превентивно зачищаючи невдоволених і опозиційно налаштованих громадян, які для неї становлять загрозу, і всередині країни, і зовні (дискредитація політемігрантів).

Легко сьогодні бути обивателем, сліпо слідувати путінський чи навальнинській пропаганді, чекати на месію, що хтось прийде і все за тебе зробить; але, важко мати свою думку, жити свої розумом, покладаючись тільки на себе, розуміючи, за все у житті прийдеться платити — а особливо за помилку. Ось тому, єдиний вихід із цієї ситуації — сецесія, сепарація, регіоналістський рух якомога далі від Москви, адже імперія має нарешті бути знищена! Тільки, коли на місцях люди усвідомлять свою силу, коли замість ситуативного биття пик поліцаїв організуються справжні тимчасові самоврядні інституції, тоді можливий розвал РФ із постанням спілки державних утворень: Уралу, Інґрії, Карелії, Ічкерії, Кубані, Татарстану тощо.

 

© Данило КАТРАНИК і Андрєй РОМАНОВ