100 років як Герої Крут стали першими кіборгами

Вони були попередниками бійців УПА. Молоді захисники Крут і незалежності України... Мабуть, саме на маленькій залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, визначився на майбутнє практично увесь сенс українського опору шаленому загарбникові — більшість боєздатних чоловіків сидять по хатах, у той час як оборону тримає сотні зо три пацанів. Вони ще вчора бігали коридорами університету та гімназії, і так, найголовніше: ніякої війни і в помині немає. Є довга повзуча окупація, або, як зараз її називають, АТО. І ніхто звичайно ж не думає надсилати допомогу обложеним військам...

Незадовго перед героїчною битвою під Крутами запального Симона Петлюру замінили на посту військового секретаря зовсім не військовим, зате близьким партійно соціалістом Миколою Поршем, котрий власне і не знав, як воювати з більшовиками, і головне, мабуть, і не збирався цього робити. Далі буде лише Київ. І Київ покаже всю гнилість устрою тогочасної аморфної УНР, невідповідність соціалістичних ідеалів реальному життю, необхідність твердої фахової руки в управлінні державою. А що ми? Хіба хтось обіцяв вчитись на помилках? Наче ні...

Та сплеск національної енергії, стихійне відродження української нації, вогонь боротьби за власні Свободу і Державність наразилися на доктринерство соціал-демократичної інтелігенції, котра незаслужено взяла на себе місію очолити українське суспільство. Як наслідок — армію було не сформовано, незалежність — не проголошено, владу — не закріплено, нагальні соціально-економічні проблеми — не вирішено. І саме в стані такої недодержавності українцям довелося зустрітися з північними московсько-більшовицькими ордами. І саме тому під Крутами Україну боронили не десятки тисяч загартованих на фронтах Першої світової вояків, а сотні молодих ідеалістів.

Найбільшу провину за перебіг українсько-більшовицьких протистоянь та подальшу московську окупацію несуть не "кляті воріженьки" (на те вони й були ворогами, щоб боротися проти нас), а наші тогочасні лідери на кшталт Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколи Порша, Бориса Мартоса. Спадщина крові закликає зберегти святу і рідну землю предків від сторонньої агресії, як це намагались робити героїчні студенти без досвіду, але зі зброєю в долонях!

 

© Тарас ДЕЯК