Український Лі-Кван-Ю вашому дому

Навіщо вивчати праці ідеологів українського націоналізму? Адже мета націоналістів вже давно відома і сформульована буквально у п’яти словах. Наше гасло всім відоме – здобути Українську Соборну Самостійну Державу. Нащо знати більше цієї елементарної формули? – Може для того, аби сформувати погляд про те, якою ж має бути та сама УССД?..

Якою має бути державний устрій, економічна модель, соціальний лад, тощо? – Можливо, однак виключно як частина правди. При чому частинка вкрай мала. Адже в різних ідеологів були подекуди різні погляди на процес державотворення, які в сукупності своїй можуть сформувати вектор для роздумів і прагнень, індивідуальну візію мети, однак не однозначну відповідь. Прив’язувати цю проблему невизначеності до ідеології українського націоналізму, чи ширше, до самої групи ідеалістичних ідеологій було б не правильно.

Подібні явища ми могли спостерігати й при державному будівництві країн з матеріалістичними ідеологіями, зокрема – СССР і США. Але якщо не розкриття мети нашої боротьби є причиною до поглибленого вивчення ідеології, тоді що? Аби зрозуміти відповідь на це питання звернімось до однієї тези ідеологічних опонентів націоналізму. Наш погляд зосереджено на фразі: «Інтернаціоналізм є значно ширшою ідеєю за націоналізм». Обурливі, на перший погляд слова, при ретельному підході, мають серйозний, без перебільшення самовбивчий, для інтернаціоналістів зміст.

“Ширина” інтернаціоналізму є безперечною. Ідеї марксизму-соціалізму-комунізму можуть сприйматись у всіх країнах, на всіх континентах, адже спрямовані вони не на конкретну націю, а на соціальну групу, яка є в кожній державі, створюючи таким чином глобальну спільноту – новий Інтернаціонал. (Зауважимо, що в наш час класову боротьбу замінила боротьба за права меншин). У цьому плані інтернаціональні ідеї є безумовно ширшими за націоналізм, оскільки не є прив’язаними до конкретної нації. Зрештою, нав’язувати український націоналізм в Португалії, скільки б українців там не було, є справою марною, у той час, як ширення соціалістичних ідей може здійснюватися цілком спокійно.

Ось у чому полягає розмах інтернаціональних ідей і їхня мілководність. Адже для подібних глобальних об’єднань необхідна єдина модель індивіда (робітника, селянина), яка має бути однаковою для всіх її членів. Себто пролетар з донецького басейну повинен мати схожу ментальність з робітником рурського або південноафриканського басейнів. Для подібного роду ідеологій кожен її адепт є лише особиною, яка мало чим відрізняється від собі подібних. Це витворює певний флер загальної рівності, демократії, однак з гидким тоталітарним після смаком.

Ідеологія націоналізму є вужчою за інтернаціональні ідеології. Однак вона є значно глибшою за своїм змістом. Вона не створює абстрактної особини, а досліджує психологію власної нації, аби зрозуміти її та на цій основі вибудувати максимально органічну, а отже – стійку надбудову у вигляді держави. Саме цей посил і несуть практично всі праці ідеологів українського націоналізму, що їх ми вивчаємо. Посил того, хто ми є, яка наша сила, чого ми боїмося, що прагнемо захистити?

Пізнай себе і будеш знаним! Елементарний принцип, який, однак, досі не користується повагою серед представників керівництва нашої країни. Вони обіцяють побудувати сильну державу, звертаючись не до національних потреб української людини, а до закордонного досвіду успішних країн, чиї політичні системи будувались на ґрунті власних національних традицій. Використання такого досвіду в Україні є грою в лотерею, яка може бути частково успішною в тому разі, якщо національна психологія і традиція є близькою до української.

Однак ефективність подібного роду know how не буде максимальною, через що нація не матиме змогу реалізовувати власний потенціал. Пальма, якщо навіть виросте у поміркованому кліматі, все одно не даватиме такого врожаю як у рідних тропіках. І це цілком логічно. Адже неможливо побудувати демократичну Україну (як нам обіцяють на кожних виборах), читаючи спогади того ж Лі-Кван-Ю. Ця людина не була ані демократом, ані тим паче українцем, а отже є далекою від нашої теперішньої ситуації за будь-яких обставин.

 

© Олександр ВАЙС