Конфлікт як тренд сучасності

На східному фронті без змін, але обивательська аудиторія, розбалувана "гострою" інформацією, вимагає постійного підживлення. Бульварні ЗМІ на догоду рекламодавцям смакують радикальні висловлювання провідника Дмитра Яроша і "розборки" президента Петра Порошенка із екс-головою облдержадміністрації Ігорем Коломойським.

Сьогодні, головний тренд - це конфлікт військових властей і командування нерегулярних добровольчих формувань. І тут у мене своя думка. Полягає вона в тому, що якщо РФ погубить клінічна імперськість (вже дійшла до термінальній стадії), то велика проблема нинішньої України - недолікована уповільнена містечковість. І ця містечковість проявляється в першу чергу в будівництві нової армії.
Не секрет, я думаю, що організаційним ядром практично всіх добровольчих батальйонів стали охоронні структури олігархів і бізнес-політиків. На певному етапі це було чи не єдиною можливістю зберегти територіальну і політичну цілісність нашої держави. Однак після того як "АТО" переросла в повноцінну, нехай і обмежену війну, містечковий підхід, який практикують господарі-спонсори став величезною проблемою.
Конфлікт системний. З одного боку армійське керівництво сприймає добровольчі формування як "незаконні збройні групи, які не приведені до присяги, не вбудовані в структуру і виконують невідомо чиї накази". І адже мають рацію. Прикладів, коли волюнтаризм добровольців завдав величезної шкоди (від Іловайська до Дебальцева) дуже багато. Про те, як налаштовують проти себе донецьких жителів окремі товариші з окремих добровольчих батальйонів взагалі мовчу.
З іншого боку в добровольчі підрозділи йдуть служити самі патріотичні та мотивовані хлопці. І на окремих ділянках, там де не потрібно загального жорсткого взаємодії всіх сил, вони воюють просто відмінно. Але ставати частиною "системи" ні командири, ні їхні спонсори поки ще не хочуть.
Як вийти із такого незрозумілого status quo?
1. Прийняти поетапно закон про зброю, який буде відповідати фактично сформованої ситуації. Я завжди був проти легалізації, але зараз він на руку, оскільки піднімає голову ментівсько-гебістська контрреволюція.
2. Одночасно із законом про зброю слід прийняти закон про територіальну оборону, який дасть надійну платформу добровольчим формуванням.
3. Знищити, нинішні військкомати як інститут. Рекрутинг - за родами військ, ухильників нехай військова поліція ловить. Мобільна готовність - по з'єднаннях. Територіальну оборону - в місцеві адміністрації! "Виховну роботу" - піарникам і психологам-аутсорсерам.
Хто хоч раз спілкувався з Військкомами погодиться, що цей комерційний постсовок потрібно випалювати розпеченим залізом.
4. Командирам добровольців і військовому командуванню треба, нарешті, сісти за стіл переговорів і знайти нормальний компроміс. Приблизно так: "Ви, громадяни добровольці, виконуєте накази, а не дієте за своїм розумом".
5. Створити, швидку і жорстку, систему вирощування офіцерів з тлумачних обстріляних солдатів і сержантів. За пару-трійку років замінити ними те людське сміття, яке зараз на 80% становить середня командна ланка, особливо тилова.

З цим, ми точно переможемо кремлівську отару орків, яка суне безустанно зі Сходу, та їхнього хворого на неоімперіалізм керманича!

Слава Україні!

 

© Олександр СУРКОВ