Ладижинська теократія

Віднедавна у Ладижині на Вінниччині встановлена теократія. На 100 тисяч мешканців міста припадає півсотні храмів, а на центральній площі розташовано катедральний собор. Поза містом з давніх-давен діє монастир.

За часів московської окупації орки зі Сходу не спромоглися завезти до Ладижина своїх земляків-міґрантів задля "обрусєнія" краю, відтак майже всі його мешканці до сьогодні є етнічними українцями. Тому крім Православної Церкви України інших релігійних організацій у місті немає. Головою міста Ладижинським єпископом був поставлений нащадок одного з подільських шляхетських родів ще 26 років тому.

З того часу він зберіг легітимність в очах Церкви та громада міста формально переобирає його мером що чотири роки. Хоча при тамтешній єпархії працює недільна школа, в усіх навчальних установах керівники та викладацький склад є побожними вірянами. Через це діти у Ладижині виховуються в комунальних закладах освіти без елементів атеїзму.

Якось вдалося тишком-нишком від очей уряду просунути християнську етику та катехизис в освітню програму дитсадків, шкіл і місцевого професійного училища. Всі офіцери військової частини під Ладижином при набутті повноважень присягають захищати православну Церкву (природно ПЦУ), як це робили аристократи князівських та козацьких часів. Це дає можливість по закінченню служби бути благословенним на керівні посади в місцевих органах світської влади.

Єдині провайдер і телестанція не транслюють все підряд, а запровадили з ініціативи приватних власників деякі обмеження на інформаційні джерела. А парохіяни та священники не радять дивитися телебачення і проводити зайвий час в інтернеті. Це дозволяє теократії у місті триматися, а душам містян спасатися.

 

© Єгор ГУСЬКОВ