Стилет чи віза?

Революція програна. Більшість неорганізованих революційних організацій були розгромлені, правий рух знову загнаний в глибоке підпілля. Ми не змогли зберегти свою революційну монолітність і зараз платимо за це посадками своїх побратимів. Поранений звір продовжує огризатись поодинокими вибухами біля Верховної Ради, але більшість правих досі вважає марші ефективним опором.

 

 

Ми програли не тільки З причин нашого розбрату, ми програли тому що не змогли створити символу. У нас не було свого походу на Рим або стадіону "Nacional" в Сантьяго. Що для нас стало символом? Звісно, що Майдан, але Майдан символ по своїй природі суто оборонний, а ніяк не наступальний, котрий змушує бушуючу пасіонарну енергію вириватись наружу, скрізь споживацьку плоть. Наші свинопаси люблять змушувати українську націю плакати і говорити про свою другосортність. Навіть з єдиних кшатріїв нації, що пішли в самогубний наступ, ми зробили безвинних овечок, котрих забили страшні дядьки. Вони не були овечками. В першу чергу вони були солдатами революції. Вони стали справжніми революціонерами, які пішли до кінця і знайшли свою революцію, яку ми проїбали, хлопці і дівчата. Замість того, щоб довести справу до кінця, ми ставили лампадки і плакали за бідними хлопчиками, які проявили Еверест героїзму з метою вселити його в наші душі, але більшість не осягнула своїм серцем величне національне майбутнє, а згадали про картопляне сьогодення.
У кожної епохальної революції був свій символ. Символом Великої Французької Революції стала Бастилія. Королівська тюрма, де сконали сотні в’язнів сумління, котрі проявили свою непокору монархії, що втратила свою аристократичність, але здобула золоті унітази. Людовік 16 теж мав своє Межигір’я. Проте, на відміну від нас французи не дали йому втекти. Ми також вже маємо свою Бастилію. Лук’янівське СІЗО має стати нашою метою. Марші не звільнять побратимів із тюрьми. Влада не видасть амністію, бо на відміну від сепарів, ці хлопці здатні скласти їй конкуренцію - а конкурентів наша влада мочить по-чорному. Амністії можна добитись тільки шляхом штурму нашої Бастилії, що має стати символом національної революції. Символом, що направить революційну хвилю в одну площину.

Кожний викрик побратиму під час допиту в холодних стінах Лук’янівки має провокувати нас на пошук плану стратегічної будівлі. Марші в підтримку політичних в’язнів мають викликати лише сміх під час вивчення літератури про вуличні бої в темних коридорах тюрьми. Але до реальних дій далеко. Нові хитання будуть не завтра і не через місяць. Маятник революції знову вдарив у бік контри.
Лук’янівське СІЗО має стати символом національної революції. Дух одвічної стихії мусить зламати кайдани свинопацької філософії. Будь творцем. Твори символ української Бастилії, яка має впасти. Стилет, чи віза? Час обирати між творцем і емігрантом.

 

© Ярослав БОЖКО