Лебідь, щука і рак: фашизм, націоналізм і націонал-соціалізм

Вже не перший раз чуємо крики "Фашисти", "Нацисти", "Націоналісти" у свій бік. То хто ж ми? Є між цими поняттями різниця? У СРСР вам би сказали що нема і відправили б на Колиму за провокативне питання. Ми ж, бідолахи, мусимо вам розкласти все по поличках. Чим власне ці "3 белых коня" відрізняються від патріотизму? Патріотизм це не ідеологія, а почуття. Він як оргазм. Його можна симулювати. Ніхто не скаже вам точного переліку ідеологів патріотизму і позицій, які він відстоює. Отож, можна красти з бюджету гроші, бити дітей і бабусь, замовляти проституток на кошти, призначені лікарням і при цьому називати себе патріотом. Ніхто не заперечить, бо ніхто, власне, точно не знає, що таке патріотизм. Це така позитивна риса характеру, яку часто додають собі погані хлопці, щоб за ними йшли маси.

Націонал-соціалізм (нацизм), фашизм і націоналізм відрізняються за рядом показників. Націоналізм набагато ширший у ідеологічному плані за перші дві ідеології, і може легко сполучатись і з лібералізмом, і з консерватизмом, і з соціал-демократією, і з монархізмом. Більше того, націоналізм у чистому вигляді не існує. Завжди є якийсь додаток, нехай і потайний, який не афішується. Кожен націоналіст, як правило, не просто націоналіст, а націонал-консерватор, націонал-ліберал, тощо. Хоча багато людей не усвідомлюють консервативної або якої іншої частини свого світогляду як окрему.
Націонал-соціалізм має більш чіткі ідеологічні межі, він більш вузький у своїх політичних вподобаннях. Фашизм - так само. Ці ідеології росли окремо одна від одної. Націоналізм з’явився набагато раніше за своїх "напарників" по правому боку політичного спектра. Фашизм і націонал-соціалізм встали на ноги вже коли націоналізм давно зацвітав і відцвітав пишним цвітом не один раз. Так, початок фашизму можна приблизно вивести в 1919 р., а нацизму - в 1920-1923 рр.
Загалом, у світового націоналізму немає визначеного обличчя, яке можна назвати центральним у всіх націоналістів. Нацисти мають Гітлера, фашисти - Муссоліні. Націоналісти кожної нації мають своїх героїв, яких дуже багато. Зрештою, різняться функції націоналізму, нацизму і фашизму. Філософ, публіцист та політичний діяч, один з ідеологів українського націонал-консерватизму, В’ячслав Липинський приписував націоналістам те, що ,як правило, вони перші створюють нації. Тобто, націоналісти це спочатку така собі верства, яка закликала до виборення політичних прав певним етносом і створювала цим з етносу народ і націю. На фашистів і націонал-соціалістів націєтворчі функції ніколи не покладались.
Відрізняється ставлення представників трьох ідеологій до євреїв (серед яких, до речі, теж поширений доволі таки серйозний націоналізм). Націонал-соціалісти це відверто антисемітський рух, і це не слід зайвий раз пояснювати. Фашисти ж не були налаштовані проти євреїв, однак дещо поступились Гітлеру перед самою війною і ввели ряд антисемітських законів. Проте, це не завадило Італії переховувати у себе велику кількість євреїв, що тікали до неї з Німеччини. Націоналізм не має явної і чіткої позиції щодо євреїв через свою ідеологічну строкатість.
Різними є центральні образи цих ідеологій. Так, якщо націоналісти виборюють права нації на державу і права нації в державі, то нацисти відстоюють расові принципи. Тобто, неповноцінним для нацистів можна було стати і будучи німцем, але при цьому маючи якісь не притаманні німцям расові ознаки. Всього існувало 6 рас, які у Третьому Рейху вважались арійськими (вищими) расами.
Ще є певний бонус у фашизму, який не мають ні нацизм, ні націоналізм. Фашизм - це ще і форма правління. Фактично, фашистська корпоративна держава. Нацизм послуговується тоталітаристичною формою правління, націоналізм - залежно від виду. Окрім цих відмінностей було ще і багато інших суттєвих. Всі ці три сили неоднократно боролись одна з одною. Перед самим аншлюсом Австрії і Німеччини австрійські націонал-соціалісти вступили в боротьбу з австрійськими фашистами. Перші були прихильниками аншлюсу (приєднання), фашисти ж були проти.
Націоналісти також неоднократно боролись з нацистами у роки Другої Світової війни (згадати хоча б УПА, або Французький рух Опору, в якому також були націоналісти, Шарль де Голль теж виступає в якості французького націоналіста).
Стилістика рухів також різниться. Націонал-соціалісти мають свастику, яка займає роль символа №1, фашисти як правило застосовують фасції або щось поєднане з фасціями, а ось націоналісти кожної країни мають свої неповторні символи. Певні символи, які є спільними для правого руху (кельтський крест) є скоріше символом правих субкультур, ніж ідеологій.
Якщо націоналісти, як правило, боряться за нації, визнаючи усі нації рівними, але лише одну - рідною, то нацисти відстоюють раси, визнаючи кілька рас вищими за інші, тобто проявляють расизм. Отож, тут можна побачити деяку ієрархічність. Усі ці три великі ідеології залишили глибокий слід в світовій історії. Що можна сказати про них ще? Ви , до речі, знаєте що Уолт Дісней і Генрі Форд були націонал-соціалістами? А Ніцше, який практично став нацистом №1 у філософії? Чи ви колись чули, що Сальвадор Далі був фашистом і підтримував іспанських фалангістів під час Громадянської війни в Іспанії? Навряд. А це треба знати, щоб впевнено говорити про масштаби поширення цих ідей у світі. Що й вже казати про націоналізм, тим паче про український, засновником та натхненником якого можна вважати Тараса Шевченка...

 

© Ярослав БОЖКО