Справедливість як рушійна сила війни і миру

Протягом століть, людина нещадно веде війну і смиренно укладає мир... Протягом всього свого життя людство розділене безліччю ідеологічних та релігійних поглядів, тим не менш, саме ці поділи і змушують окремих індивідуумів об'єднуватися в спільність. Головним розділовим кордоном є справедливість, а точніше уявлення про неї.

Багато людей часто задаються питанням: «Чому між собою воюють різні народи?». Можна, звичайно, придумувати безліч причин і припущень, але будь-яка війна, будь-яка дія чи агресія - це всього лише наслідок. Існує тільки одна причина, все інше - процеси складного механізму. До одних народів світу ми ставимося нейтрально, до інших - дружелюбно, до третіх - вороже. Гадаєте, шановні читачі, так склалося історично? Взагалі, ви праві, але тільки частково. Жоден народ на землі не бажає бути в ролі лиходія чи раба. І абсолютно кожна людина вважає, що права саме вона, а її ворог - прояв всесвіту зла і жахливий розсадник невігластва. Так, наприклад у сусідній еРеФії з громадян ніхто не буде відчувати себе винуватим за відібраний в України півострів Крим, адже це «русская зємля, там Русью пахнєт!» і все у такому дусі путінського маразму.
Щоб уникнути помилкових теорій, варто усвідомити одне просте правило - «Кожен індивід на нашій планеті володіє різним розумінням про справедливість, від чого і народжується розбіжність, конфлікт або війна». Хоча, як відомо з психології, люди завжди намагаються чинити згідно із вірою в справедливість та покарання оточуючого зла. Нехай вас не збентежить, коли "справедливість однієї людини" суперечить "справедливості іншій", адже життя відносне, як і все що в ньому існує.
Ми перебільшуємо, але, напевно, релігійна війна є найкращим прикладом граничної простоти "своєї справедливості" - "бій проти невірних". Ісламістам з Близького Сходу немає ніякого діла до того, за кого їх тримають і сприймають цивілізовані, а надто толерантні, європейці. Є господар, є завдання, є засіб, є ворог - ось і все...

Власне, штучні релігії ніколи не мчали за справедливістю, лише за здобиччю. Але коли одна держава забирає землю у іншої, коли уряд одного народу нацьковує його на сусідів, кого потрібно звинувачувати? - Правильно, того, хто не в змозі захистити свою землю, або ж того, хто готовий відібрати землю у слабкої держави та в подальшому її контролювати. Тобто якось безглуздо доводити поганій людині те, що вона погана чи агресивна, адже ти для неї погана людина, а поганої людини слухати не можна...

Підсумуємо: розбіжності, конфлікти, війна і багато іншого з цього незакінченого переліку є наслідком різного уявлення про справедливість, її методи та сутність.

 

© Українська ДІОРАМА