Революція - це необхідність

Загалом доля— це не більше ніж терези, що зважують переваги і відмінності між Вчинком і Платою за нього. Тоді життя — це намагання виплатити борги за світло, газ, радості й печалі безталанній матінці Долі, що щедро обсипає вас пожовклим листом квитанцій і друкованих листів з погрозами у разі несплати...

Ця стаття не привід давати дефініції поняттям, що існують так довго, що давати їм визначення уже ніби й не зовсім потрібно. Просто лише таким чином можна пояснити логіку революціонерів й інших солдатів від політики. Просто лише таким чином можна перетворити стомлені звуки молодих губ в чіткі діагнози власного стану. Люди різні, вже на цьому твердженні можна кинути марне намагання прочитати іншу частину з мішанки абзаців, що залишились, тим, хто з ним не згоден. Але ж ми, та невелика ініціативна група рожденна на білий світ задля привілля бунту, прагнемо активного зсуву суспільних устоїв у потрібний бік. Нам може не зовсім подобатися цей конечний зсув, як не подобалися ідеї Європейської України від лібералів і грантожерів. Але іноді, лише каламутна вода уявних концепцій може дати право кинути камінь в ненависних псів режиму з чорними щитами і касками.
Звільнення політв’язнів в цьому контексті є прекрасною річчю. Це та ідея, що зможе дати усім революційним елементам, що наразі існують, право на боротьбу єдиним фронтом, адже вона прийнятна для кожної революційної одиниці. Безумовно, звільнення будь якої чесної людини, що має досвід життя за тюремними гратами і злочинів в ім’я великої ідеї є жахливою річчю з точки здорового глузду. Подібні персони порушують встановлений кількома десятками років відносного спокою порядок. При цьому, вони невигідні також з чисто економічної точки зору. Тіхарі і прослуховування, а також наружка, що є конче необхідними для адекватного взаємоіснування демократичної і ліберальної держави та з іншого боку кращих її синів, мордованих тюрмами і катівнями, вартують значно дорожче аніж тюремні наглядачі. Це цілком логічно, адже тюрма — замкнена система, яку держава будує за своєю подобою, в якій зберігання людського матеріалу значно дешевше, аніж в реальних суспільствах. Безумовно політв’язні на волі — це ворог кожного платника податків і будь-якої нормальної людини. Вони забагато хочуть від суспільства, що не хоче волі.
Але ж хіба це все не варто можливості ще раз у камуфляжах піди в атаку вгору Інститутською? Стільки народилося молоді, що так хоче померти, або так хоче жити, що вступає до лав революційних рухів, що якщо суспільство не дасть їм право на мету, то вони створять для суспільства ще значніші проблеми. Дайте нам ще раз перегородити центральні вулиці барикадами. Обов’язковістю досягнення важкої мети ми платимо за захопливий деструктивний процес, а ви за можливість відпустити у небеса кільканадцять гарячих душ, що точно будуть заважати вам жити. Завжди боявся, що цей момент колись настане, але сьогодні, революція — це не тільки цікаво, але й економічно вигідно для абсолютної більшості населення. Страшні речі робить з найсвятішими поняттями постмодерн. Але нам, загалом, все одно... Me ne frego!

 

© Реванш ХАРКІВСЬКИЙ