Апологія диктатури

Впродовж останніх 25 років Україна була вагітною, вагітною війною та диктатурою. Адже лише війна та диктатура можуть добити все ще живу антиукраїнсько-паразитарну УРСР під буржуазно-демократичною вивіскою, та й ще в обіймах ненависного Кремля!

За час відновленної державної самостійності України було безліч таємних знаменнь та вищих знаків. По-перше, гучно прогреміли два народні майдани. По-друге, народилася війна. Вона народилася із іклами у пащеці. Вона поволі зростає, перетворюючись із малого вовченяти на дорослого хижака. А от всіма очікувана диктатура ще не народилась! Адже впродовж останніх 25 років нам говорили про дива та переваги бюрократичного бидловладдя. Тож ми мимоволі почали відчувати симпатію до скотиняк у всіх ешелонах влади, коли жлоби-підпаски, гопники, кондитери та бджоляри посідають трон та булаву прадавніх київсько-козачих кайзерів!

Ми щиро та пасіонарно не відрізняємо самодурство єнакієвського шапкокрада від ґотичної стужі того, що у старій європейській традиції розуміється під диктатурою. Шкода, звісно ж, але життя примусить розумітися і на цих тонкощах, адже без них нам не вижити. Буржуазна демократії по-жидовські виявилася непридатною для війни. Шоколадні зайці та похабні крольчата нагадують офісну худобу, якій раптом наказали виживати в умовах дикої природи, в них це виходить препогано. В них починається істерика, вони остаточно путають рамси, під час війни вони звільняють голову держбезпеки, під час війни вони кидають за ґрати та намагаються штурмувати найелітніші військові підрозділи і нагадують того вар'ята, який заїв склянку з бензином палаючим сірником.

Минулого року, коли впродовж двох-трьох магічних ночей, квітень перетвроюється на травень, відбулися дві ритуальні події, майже містерії: смолоскипова хода у Хрещатому Яру та навчання спецназів в київському урядовому кварталі. Так відзначено було те, що війна вже народилося і саме звідти почався відлик до того дня, коли народиться диктатура. Сподіваємось, лишилося недовго...

 

© Друг ПОВСТАНЕЦЬ