Україна - фабрика рабів

Ми чомусь дуже гордимося, коли українців називають працьовитими і не вибагливими, але це характеристика хорошого раба. Тисячоліття володарювання іноземців сформували в населення сучасної території України стійку властивість, сприймати чужинців, як єдино-правильну владу і коритись їй.

Детальніше...

Куди йдемо?

Життя – це шлях. А життя нації – це величезна дорога. Її важко не помітити. Вона на стільки велика, що охоплює кожну, навіть найменшу, частинку дій та думок кожного з нас. І всі ми також йдемо такою дорогою. Йдемо вже дуже і дуже багато років. Інколи ми звертали в "не туди", інколи нас вели силоміць, інколи ми самі сліпо та покірно йшли за тим, хто нас вів. Останніх 24 роки ми йдемо самі. Вільні і сповнені мрій та сподівань. Напрямок, настрій, швидкість руху, все залежить лише від нас самих. І от виникає проблема, всі розуміють, що ми кудись йдемо, але ніхто не знає куди точно. Ніхто, не те що не знає напрямку руху, а й навіть не розуміє нащо ми це робимо.

Детальніше...

Від повістки до фронту

Одного недільного вечора до мене прийшла жіночка з міськради. Вручивши жовтий клаптик паперу, вона з сумом повідомила, що завтра потрібно явитись до військкомату. Побачивши мою посмішку, вона аж зраділа. Виявляється, були такі, що закривалися в туалетах, тікали через вікна (в Польщу, мабуть!?) та знаходили безліч способів відкосити в останній момент. Наступного дня, зранку, я вже проходив медкомісію. В загальному все виглядало так: "Здоровий? - Здоровий! - Придатний!". Правда, були чоловіки, яких можна було комісувати неозброєним оком, але наші Львівські воєнкоми не можуть провалити план мобілізації, а тому всі, хто прийшов на медкомісію, автоматично зцілювалися й отримали повістки на післязавтра з речами.

Детальніше...

Дослідження фашизму як явища

У зв’язку із тим, що зараз у світовій мережі Internet та взагалі на вулиці дуже жваво мусується тема "українського фашизму", хочемо простими словами висказати, що ми розуміємо під фашизмом і які найважливіші кроки потрібно зробити після встановлення фашистівської влади. Отож, якщо ти кожен день зігуєш, вважаєш, що для правого найважливіше – це бити негрів і антіфу, вважаєш, що читати книжки – це справа ботанів і невдах, а ще й до того любиш собі хильнути оковитої, то скоріше за все, ти не фашист. А ще якщо прізвища Еволи, Кодряну, Джентіле чи Паунда ти чуєш вперше, то ти поготів не фашист. Ти відносишся до фашизму як Україна до ЄС, тобто хоче вступити, але їй туди так далеко, як до неба рачки...

Детальніше...

Фантоми 1917-го року

Майже століття тому на руїнах імперій всі народи центрально-східної Європи, які були під імперським гнітом отримали шанс здобути свою незалежну національну державу. Винятком не стали й українці. Та молода нація не змогла впоратися з усіма викликами й перешкодами що стояли у неї на шляху збереження й закріплення державності.

Детальніше...