Ваймар і ми
При дослідженні консервативної революції не можна не звернути увагу на дивну схожість між базовими поняттями історії Німеччини 1920-1930-х рр. та нашим сьогоденням. Війна, добровольчі батальйони, зрадники-ліберали, революція, зовнішня та внутрішня загроза водночас – речі, що хвилюють безпосередньо нас тепер, викликали подібні емоції і в німців після Першої світової.
Метафізика "євразійства"
На тему "духовних скрєп" так званого "русскава міра" та "євразійства" можна говорити і писати багато, однак спробуємо коротко розібрати цю суперечливу ідею. Розберемо один примітний випадок, який стався минулої осені: у духовній провінції еРеФії, в столиці Сибіру, у Новосибірську відбулось групове зґвалтування зі схваленням всього "неосяжного євразійського суспільства".
Література і революція
Коли сьогодні дивимося на фільмовий екран, на якому відбувається революція 1848 р., а її започатковують студентські демонстрації під звуки Штравсового вальсу, то – безперечно – робиться смішно. Сміємось не з тих, що започаткували "весну народів", а з того, – які далекі ті часи, коли вальс поривав до революції, в якій падало кілька вбитих, що про них говорить світ і досі. Але "Марсельєза" на барикадах, на яких падають тисячі, "Марсельєза", з якою перемагає Французька революція, з якою на устах ідуть мільйони в кривавий бій на Марні, з якою на устах вмирають підпільники Франції в час останньої війни, – вже не може викликати усміху, а тільки хвилювання глибокого визнання, глибокого поклону перед величчю жертви.
Децентралізація замість федерації
Що я розумію під децентралізацією яку ми чекаємо від перемоги над янучарським правлінням і диктатом? Перше і головне - ліквідація президентського стовбуру влади знизу доверху. Він має вибудовуватись через прем'єра, а не через адміністрації. Отже адміністрації всі мають бути ліквідовані, як символ диктатури. Друге - побудова влади народу через парламентаризм - новими перевиборами депутатів всіх рівнів (окрім Верховної Ради України на даному етапі що відбулись) і відновлення виконавчих органів на місцях.
Совєцький "традиціоналізм": химера, якої ніколи не було
Європейські праві і традиціоналісти нерідко у конфлікті між Росією і нами підтримують Росію, через нашу нібито ліберальність і нібито російську традиційність. Путін ніби російський диктатор (у хорошому сенсі цього слова) правоконсервативного напрямку, однак постійно хитається з боку в бік - де треба правіше, там по російському ТВ покажуть Дугіна, де треба лівіше - Кургіняна. В Росії ніби зараз і традиціоналізм, однак якийсь більш ніж дивний і неорганічний. А все тому, що радянський. І тому, що чудна російська душа і тут зробила все, не як у людей.