За останні кілька років, українці масово валять за кордон. Мовляв більша зарплата кращий рівень життя "там ми почуваємо себе людьми". А скільки серед них таких, які ще вчора у вишиванках кричали "Слава Україні!", а сьогодні розказують, що в кого є розум той їде...

Більшість проблем, які ми маємо в сучасному нам суспільстві постали як побічні наслідки промислової революції. В обмін за комфорт, порядок, безпеку та технологічний розвиток, ми страждаємо від відсутності мети існування в житті, браку здорових стосунків між чоловіком та жінкою, розвал родинних та племінних структур, хронічних хвороб, а керує нами невелика група людей, що володіє невидимою централізованою владою.

Саме в чужій країні відчуваєш, що ж про тебе, тобто твою країну думають насправді. Шматочки інформації, які ми отримуємо з газет чи телебачення, не показують справжнього буття тої чи тої держави. А імідж, який нам нав’язують чи пропагують, часто далекий від того, що є в житті. Так само і тут, у старій-добрій Європі...

У період масової девальвації цінностей, хотілося з особливою повагою поговорити про героїзм. Коли мусульманин здійснює намаз, у нас нема потреби дізнаватися його віросповідання. Точно так і з християнином, коли той хреститься під час літургії у храмі. Що вже й казати про терориста, який збирається здійснити невідворотний злочин. До чого це все?..