Українські пасіонарії – унікальний феномен, непередбачуваний в своїй єдності та протиріччях, активності та бездіяльності, патерналізмі та нонконформізмі. Якщо від пасивних обивателів клопоту небагато – потрібно тільки вчасно підвозити гречку та адаптувати гасла, то різного роду активісти завжди є джерелом нескінченних проблем та суспільних перетворень. Саме пасіонарії роблять революції, починають та закінчують війни, будують та руйнують.

У медіа-просторі шалений сплеск емоцій. Багато людей знаходяться в передчутті розвитку нової активної фази воєнних дій. Схоже, хижа Московія оговталася після накладених на неї санкцій, показала Європі, що вона цілком адекватна, увійшла в новий стан речей і перегрупувалась. Цього разу вона вже підготувала міцну інформаційну позицію. Але ж і минулий раз був своєрідною місією "Червоного Хреста".

Історія має спіральну структуру, а тобто їй властиво приводити народи до знайомих ситуацій та явищ, змушувати їх робити подібні помилки та знову боротися за те, що було втрачено протягом певного відрізка часу. Сучасний Київ може і не відображає тої величі, яка була у часи княжої Русі, але це питання часу. Кожне століття має свої бурхливі сторінки, які не зуміли послабити авторитет "матері міст руських", бо ж Київ і надалі є епіцентром державності української нації.

В українському суспільстві є люди, яким останнім просто-таки не сидиться на місці. Мова йде про різного роду апологетів ідеології культурмарксизму (феміністки, ліворадикали, антифа). Зауважимо, що під "місцем" маються на увазі переконання і позиція цих осіб у житті.