Нація з серцем лева та уряд з головами баранів

Якось один зі славних провідників французької нації сказав, чи повторив, що військо баранів, очолюване левом, з легкістю переможе військо левів, очолюване бараном. Так от, хотілось би доповнити Наполеона І Бонапарта ірландською народною мудрістю, творці якої називали неосвіченого короля не інакше, як коронованим ослом. А оскільки псевдонім "шоколадний король" набув в Україні доволі великої популярності, то всі ми здогадуємося, про кого йдеться...

Детальніше...

Героїчний чин галицьких дивізійників

Якось так склалося, що історія України у шкільних підручниках повсякчас нагадувала "позовну заяву потерпілої сторони". Роль жертви "кримінального замуту" (читай - історичного становлення) ніколи не поважалася ані у злочинному світі, ані поміж ментів. Перші, зневажливо називають відпрацьованих клієнтів - "тєрпілами", другі - вправно вішають їм на вуха локшину законності та імітують прагнення покарати їхніх кривдників...

Детальніше...

Феномен української отаманщини

У нас стало дуже популярним говорити про отаманщину... Коли написані були дисертації і книги, тему підхопили великі і малі журналісти і журналістики, а тоді вона покрученим клубком штампів втрапила двері Міністерств, просторих кабінетів та інших владних установ. Політики завжди харчуються продуктами розкладу ідей науковців. Не те щоб це погано, гірко розуміти скоріше те, що більшість народу перетравлює те, що було конечно пережоване політичним бомондом.

Детальніше...

Солідарність нації проти штучного поділу України

Новітня соціально-філософська думка давно взяла незмінний курс на максимальну федералізацію. На перший погляд, це можна тільки вітати. Широке місцеве самоуправління, плекання регіональної культурної специфіки, коли провінції не менш відомі, ніж країна у цілому, як у Франції, чи розмовляють власним діалектом, як у Німеччині, при цьому не загрожуючи єдності держави, нагадують середньовічні децентралізовані імперії в їхніх найкращих проявах.

Детальніше...

Що ти робив, поки я воював?

Я йшов і плакав... Плакав сильніше, ніж тоді, коли закривав брудними руками очі своєму мертвому рідному братику. Плакав гіркіше, ніж тоді, коли відірвало ноги моєму побратиму, який усе життя марив футболом. Я йшов і ридав, бо мої близькі, мої рідні вбивали все, за що ми воювали на Сході. Я не знав, як пояснити їм, за що тепер ненавиджу їх. А ще гірше: я не знав, як збороти в собі цю лють. Боже, прости, але я не зміг пробачити...

Детальніше...