Чому я вийшов на акцію протесту?

Мене питають: "Чому ти вийшов на акцію протесту?". Якби мені було 40 років, я мав собаку, кішку, дружину, дитину, машину, квартиру, нудну роботу, іпотеку, кредит я б міг пояснити, що стою за соціальні гарантії, виборче право, і за бандитам тюрми, і за міліція з народом. Для таких людей Революція програна. По факту вона їм взагалі не потрібна, адже суспільне потрясіння може забрати в них щось із цього списку, від собаки, до квартири...

Детальніше...

Партії регіональних еліт

До 2006 р. вибори в місцеві ради відбувались за мажоритарними округами, і партійна приналежність кандидата не відігравала вирішальної ролі. В місцеві ради проходили, переважно, господарники, чиновники або директори різних установ, яким необхідно було впливати на розподіл бюджетів.

Детальніше...

"Nаціократія" крізь призму сучасності

В одній із регулярних посилок, що мені друзі відправляють в АТО, я просив вислати літературу для себе та товаришів. Серед маси художньої та науково-популярної літератури лежала роздрукована брошурка Миколи Сціборського "Націократія". Я років 7 тому прочитав її, тоді вона на мене справила надзвичайно сильне враження, і я був згоден з кожним словом автора. Тепер я розумію природу свого щирого захоплення "Націократією".

Детальніше...

Про шляхи і перспективи

Останні місяці українські праві сили перебувають під нечуваним для України цього нудного століття тиском. Теперішні демократи в кількості репресій за лічені тижні обігнали колишній режим Януковича в декілька разів і ми усвідомлюємо, що це лише початок...

Детальніше...

14 жовтня або традиція Покрови

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. "Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". Саме Покрова є початком відліку більшості українських повстань, бо саме в цей день закінчувалися всі сільські роботи, і навіть гречкосії розчарувавшись у врожаю могли з спокійною душею підхопити будь-яку двіжуху козаків.

Детальніше...

Революція спільнот

Коли в 1240 р. наші предки на  верблюдах приїхали в Київ, вони не здогадувались, що потім виникне UNESCO і буде відзначати тисячоліття Чінгізхана. Нащадки тих, хто вижив з розумінням ставляться до історичної місії Темучжина. Вони знову готові бути жертвами. Орда - це найбільш раціональний спосіб організації життя, казав Темучжин. І УНСО почуло його... Потаємне сказання ховає істину про УНА... Шукайте!

Детальніше...

Свої власні окупанти

А все ж таки ми нація безвідповідальна. Я помітив, що більшість українців не хоче визнавати свою національну приналежність до будь-яких несимпатичних їм історичних персонажів. Це викликано двома причинами. По-перше, нам властива надмірна ідеалізація свого народу, і несприйняття всього,що цей ідеал порушує. По-друге, ми боїмося відповідальності за дії цих персон.

Детальніше...

Стилет чи віза?

Революція програна. Більшість неорганізованих революційних організацій були розгромлені, правий рух знову загнаний в глибоке підпілля. Ми не змогли зберегти свою революційну монолітність і зараз платимо за це посадками своїх побратимів. Поранений звір продовжує огризатись поодинокими вибухами біля Верховної Ради, але більшість правих досі вважає марші ефективним опором.

 

Детальніше...

Інформація, що руйнує свідомість

Всі наші поразки і невдачі ґрунтуються, так би мовити, з невинного на перший погляд телебачення і різного потоку непотрібної але впливової інформації, яка формує наші уявлення про навколишній світ. Це стосується всього, починаючи з "що вдягти" і закінчуючи "кого обирати на виборах". Спостерігаючи за життям нормальних людей, мимоволі розумієш, що від них нормального вже майже нічого і не залишилось. Сьогодні слово "нормальний" прирівнюється до слова "аполітичний", що є синонімом слова "непотрібний" або "зайвий".

Детальніше...

Олігархат чи хунта, "перемир'я" чи перемога?

Нащо ж сьогодні дивиться український народ? На владу чи на війну? На солдатів чи на олігархів? Пусті слова, даремні обіцянки стають в одну лінію із героїзмом та мужністтю наших бійців, які захищають українську землю, боронячи степ на Донбасі. В той час як кожен день у Пісках чи Широкіному, у Щасті чи Кримському гинуть молоді хлопці, котрі кладуть свої голови за Україну, її без меж вбиває та паплюжить наша, так би мовити, влада, яку так хотів бачити український народ.

Детальніше...