Феномен української отаманщини

У нас стало дуже популярним говорити про отаманщину... Коли написані були дисертації і книги, тему підхопили великі і малі журналісти і журналістики, а тоді вона покрученим клубком штампів втрапила двері Міністерств, просторих кабінетів та інших владних установ. Політики завжди харчуються продуктами розкладу ідей науковців. Не те щоб це погано, гірко розуміти скоріше те, що більшість народу перетравлює те, що було конечно пережоване політичним бомондом.

Детальніше...

Солідарність нації проти штучного поділу України

Новітня соціально-філософська думка давно взяла незмінний курс на максимальну федералізацію. На перший погляд, це можна тільки вітати. Широке місцеве самоуправління, плекання регіональної культурної специфіки, коли провінції не менш відомі, ніж країна у цілому, як у Франції, чи розмовляють власним діалектом, як у Німеччині, при цьому не загрожуючи єдності держави, нагадують середньовічні децентралізовані імперії в їхніх найкращих проявах.

Детальніше...

Що ти робив, поки я воював?

Я йшов і плакав... Плакав сильніше, ніж тоді, коли закривав брудними руками очі своєму мертвому рідному братику. Плакав гіркіше, ніж тоді, коли відірвало ноги моєму побратиму, який усе життя марив футболом. Я йшов і ридав, бо мої близькі, мої рідні вбивали все, за що ми воювали на Сході. Я не знав, як пояснити їм, за що тепер ненавиджу їх. А ще гірше: я не знав, як збороти в собі цю лють. Боже, прости, але я не зміг пробачити...

Детальніше...

Боротьба заради боротьби

Для нас як для людей які звикли аналізувати те, що відбувається навколо, поняття "боротьба заради боротьби" категорично неприйнятна. Правильно це чи ні, але ми завжди намагаємося знайти в певних ситуаціях якийсь зв'язок і пояснення, будь це 3-й Майдан або очевидний крах чиїхось мрій. За своє життя ми усвідомили два простих правила: перше, щоб відбулася якась подія, його потрібно готувати, друге - всі події відбуваються відповідно до правил...

Детальніше...

Українські смертники – майбутній каталізатор змін

З дитинства, далеко в глибині душі, аби не шокувати ближніх, завжди щиро захоплювався японськими камікадзе, котрі віддавали своє життя за свої ж ідеали, ісламськими смертниками, що знаходили свою загибель заради Ідеї, військовими льотчиками, що йшли в лобову атаку маючи надію лише на боягузтво суперника, навіть, чого вже там, бджолами, котрі судячи із поширеного міфу, гинуть після укусу об’єкта агресії, але все-рівно колективно захищають свій вулик.

Детальніше...