Молодість звершень

Молода людина — це надія на благополучну старість батьків і майбутнє дітей. Вона живе безтурботним життям, отримує все враження від існування. Свобода, слава і любов, годинник надій і насолод. Загалом, жити заради тільки своого задоволення, коли ти ще сповнений сил і краси, це та можливість, яку використовують не всі. Але тут постає питання, якщо народження — це найбільший акт творчості, то що нам робити після нього?..

Все, що приходить після народження людини, якось уцілому розчаровує. І що лишається? — Повільно згасати до тих пір, поки не перетворишся на пил? «Тривалість життя чоловіків у Бронзову добу сягала 18 років, у давньому Римі — 22. Небеса наповнювалися юними душами та були прекрасні. У наш час все інакше. Після сорока років чоловік не має шансів померти прекрасним. Тільки старість приносить з собою смерть. Чоловік змушений змушувати себе жити», — ці слова Юкіо Мішіми з кожним днем ​​набувають ще більшу цінність.

У розпалі Великої Північної війни (1700-1721) на престол у Швеції приходить сімнадцятирічний дивак, Карл XII. Все своє життя, до 36 років, він проведе у війні. За висновками сучасників, його популярність випередила царствених суперників  монархів першої половини XVIII ст. Так, Карл ХІІ у соціально-політичній площині поступається, хіба що французькому "королю-Сонцю" Луї XIV, а своїм військовим навичкам, противнику з Московіїї Петру I. Саме таким чином росла і гартувалася Європа.

На останок, ось що хотілося б сказати: протягом століть, чоловік став все більше старіти та менше робити щось для того, аби залишати свій слід в історії. Може саме через цю слабкість і бажання побачити старість, з'явився радикальний фемінізм?! Ми — чоловіки  повинні з ранніх років привчатися робити вибір і нести за нього відповідальність. Тобто принести користь суспільству, а не просто зі смертю піти в забуття.

 

© Станіслав КАТЧІНСЬКИЙ