Ментальність тайванського етносу і проблема "двох Китаїв"

"Тайванська проблема" є тривалим та діалектичним питанням в дипломатичних стосунках провідних країн світу. Насамперед, через її прямопропорційний вплив на макроекономічні та геополітичні процеси. Більшість дослідників фокусується на громадянській війні як першопричині виникнення проблеми "двох Китаїв", великих постатях (Мао Цзедун, Чан Кайші), міжнародній політиці, не враховуючи мислення соціальних груп. Постановка проблеми ментальностей в історичному дослідженні повертає нас з політико-економічних і соціологічних абстракцій.

Синтез зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку острову Формоза (нині Тайвань) сприяв виникненню унікальної ментальної спільноти, відмінної від континентальної, яку постійно намагаються уніфікувати з конфуціанським Китаєм, попри на діаметральну протилежність спільності та індивідуальності, комунізму та капіталізму. Серед серйозних експертів з проблеми взаємин сторін можна назвати тайванського професора Вей Юна і його роботу "До питання про моделі міжберегових відносин", китайських вчених Лу Сяохена, Тана Чженжуна, американського фахівця Деніса Гікі. Чинне місце в інтелектуальному просторі "тайванського питання" також належить й українським вченим (С.О. Шергін та О.Г. Івченко).

Джерельна база різноманітна, включає в себе як офіційні документи (Конституція КНР, Конституція Китайської Республіки, "Біла книга"), так і періодику, спогади, фотодокументи. Безцінним джерелом історії повсякдення тайванців є "Taipei Times", спогади "експатів", іноземців, що довго працювали на строві Формоза, народна творчість. Історичні методи компаративного аналізу історичних джерел, літератури, подій та явищ, описовий метод, метод аналізу витоків історичних ситуацій дозволили опрацювати масив історіографії та джерел та дійти до логічних висновків. Нами враховано фактор ментальності, що формує полярне сприйняття цінностей та ідеалів, без якого неможливо вивести про-блему зі стану стагнації, в якому вона перебуває де-факто на сьогоднішній день.

У свою чергу, жодне дослідження не розглядає повсякденність тайванського етносу, а лише висвітлює послідовно історичний процес та його закономірності, але, якщо враховувати політико-еконо- мічні важелі, залишається поза увагою людський фактор, екстраполюючий свої інтереси на хід історії, виявляється неможливим об'єктивне висвітлення дійсності. Залишивши поза сферою інтересів вивчення ментальні мапи, їх специфіку компроміс "двох Китаїв" є нейздісненним. У ході дослідження ми дійшли до висновку, що у той час як будь-якого роду ідеологічна конструкція організована в закінчені й продумані системи, ментальність тайванців дифузна, розлита в культурі та повсякденній свідомості.

Віддаленість острова Формоза від континентального Китаю, формування іншого соціокультурного середовища, менша густота населення, психологічна відособленість поступово виокремили діаметрально протилежні риси ментальності. Історико-політична детермінанта: перебування острова Формоза під протекцією іншої держави (Японії), прецедент партизанського руху, формування власної національної ідентичності. Саме цей фактор, на нашу думку, став визначним при формуванні передумов до виникнення "тайванського питання", потребує детального розгляду. На меті є в подальшому інтегрувати результати дослідження в більш ширші аспекти "тайванської проблеми", зокрема міжнародний аспект. Один з центральних висновків полягає в тому, що представники індивідуалістичних, віддалених суспільств у своїх вчинках зосереджуються на внутрішніх мотивах, і їх соціалізація спрямована на акумулювання особового простору. Соціокультурні риси суспільства, відокремленого від основного національного масиву, призвели до центробіжної тенденції.

 

© Ганна ЯКУНІНА